онлайн Українська мова для дошкільнят 

Даний курс призначений для дітей віком від 4 до 6 років і є базовою підготовкою дитини до школи та до першого класу зокрема. За допомогою цього розділу діти краще засвоять базові мовні поняття, вивчать багато нових слів, покращать свої навички читання.  Тут можна знайти і завдання для тих дітей, що тільки вчаться читати, і для тих, що вже роблять це вправно. Всі літери, слова і фрази у цьому рівні озвучені з метою не стільки допомогти дітям, що ще не можуть читати, а скільки допомогти дітям сформувати правильну вимову від самого початку знайомства з мовою. Адже те, що вивчила дитина в цьому віці, залишиться з нею на все життя. 

1. Українська мова для дошкільнят

2. Мультсеріал «Лепетуни» –  це коротенькі історії про головного персонажа проекту – Лепетуна та його родину, за допомогою яких дітки вивчатимуть назви побутових речей, тварин, квітів тощо, а також навчатимуться правильно говорити українською мовою в різних ситуаціях.

3. Мультсеріал “Це наше і це твоє” — це коротенькі мультфільми, які розповідають цікаві факти про нашу країну!

Мовленнєвий розвиток дитини — один з основних чинників становлення особистості в дошкільному дитинстві. Ступінь розвитку цієї сфери психіки визначає рівень сформованості соціальних і пізнавальних досягнень дитини — потреб і інтересів, знань, умінь та навичок, а також інших психічних якостей, що є основою особистісної культури. Актуальність своєчасного мовленнєвого розвитку в дошкільному дитинстві визначається завданнями щодо створення оптимальних умов для якнайповнішого розкриття потенційних можливостей кожної дитини, які виявляються в специфічно дитячих видах діяльності й пов’язані із комунікацією.

Як привчити дитину до української ?

Чи просто перемкнути мовні коди?

   Дітям, у житті яких російська мова є домінантною, часто складно перейти на українську без помилок. Так само важко і дітям з рідною українською, які переходять на російську. В Україні дитяче мовлення у контексті перемикання мов майже не досліджувалося. В Києві, наприклад, часто можна почути спонтанне мовне змішування (суржик). На це впливає саме постійне мовне перемикання.

Перш за все, треба пояснити дитині різницю між українською і російською мовами хоча б на елементарному рівні. Наприклад, відмінності у вимові звуків: у російській мові “Ч” звучить м’яко, а в українській – твердо. Також треба пояснити, як правильно ставити наголоси: наприклад, “спИна” чи “спинА”?

Зараз дитину важко змусити, її треба зацікавити. В Україні недостатня кількість цікавого українського контенту для дітей. Хоча він є і батькам треба його шукати. Українська мова має стати домінантною для дітей, бо це мова освіти.

Якщо батьки часто перемикаються з однієї мови на іншу, то треба практикувати тривале використання виключно однієї з мов. Це дуже дієвий інструмент. Оберіть оптимальний час, коли можете побути з дитиною, і робіть таку вправу: за жодних обставин не перемикайтеся на іншу мову. Це така гра. Ви маєте показати своїм прикладом, що ви можете використовувати українську мову в усіх ситуаціях. Навіть, якщо є потреба перейти на іншу мову, не робіть цього. Так можна робити й з іншими мовами.

Обговорюйте українською мовою з дітьми домашні справи, події. Тоді дитині буде простіше розмовляти українською .

Індивідуальний білінгвізм або полілінгвізм (двомовність або багатомовність) – це дуже позитивне явище. Але варто долучати дітей до тієї ж культури, що й мова, аби дитина повноцінно засвоїла її.

Існують різні дослідження мозку і навіть, кажуть, що є спеціальний м’яз, який відповідає за перемикання мов. Батькам важливо мати чітку стратегію і послідовність у навчанні дітей. Наприклад, якщо один з батьків розмовляє англійською мовою з дитиною, то він повинен це робити постійно: в іграх, у вихованні, у побуті. Так, дитина вивчить різну лексику. Якщо дитина вивчає декілька мов одночасно, треба акцентувати увагу на відмінностях мов. Це допоможе дитині розмежовувати їх і перемикатися без помилок. 

 

1. російсько-український словник старих виразів;
2. російсько-український словник;
3. словник наголосів;
4. тлумачний словник.

• Закон України “Про дитяче харчування”;
• Постанова КМУ від 22.11.2004 р. № 1591 “Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах”;
• Інструкція з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України від 17.04.2006 р. № 298/227;
• Наказ Міністерства освіти і науки від 21.11.2002 р. № 667 “Про затвердження порядку встановлення плати для батьків за перебуванням дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернатних навчальних закладах”;
• Лист Міністерства освіти і науки України від 21.06.2007 р. № 1/9-394 “Про здійснення контролю за організацією харчування дітей у дошкільних навчальних закладах”

Вартість харчування дітей у 2023/2024 н.р.

виходячи з щоденної вартості меню:

 

	Ясла	Сад
01.01.2022 – 31.12.2022	55 грн. 22 коп.	73 грн. 02 коп.

Батьки вносять плату у розмірі 60%  від вартості харчування дитини в день

	Ясла	Сад
01.01.2022 – 31.12.2022	33 грн. 14 коп.	43 грн. 80 коп.

Примірне чотиритижневе меню для ЗДО

Меню I тиждень

Меню II тиждень

Меню III тиждень

Меню IVтиждень

 

 

Оплата за харчування в ЗДО № 175

1. Плата за харчування дітей вноситься не пізніше 10 числа поточного місяця, за який вноситься плата,  у разі не внесення плати в установлені строки ці суми стягуються в порядку, визначеному законодавством. Оплата за харчування дітей здійснюється:

• в касах «ЗапоріжЗв’язокСервіс»;
• через «Приват-24» (код ЕГРПОУ 37611401, після цього повинен з’явитися напис «ТВО Дніпровського р-ну», потім ввести особовий рахунок дитини, з’явиться призначення платежу, в якому буде вказано призвище та ім’я дитини, особовий рахунок, далі – сума оплати)

1. 2.  Діти пільгових категорій (при оформленні пільги) звільняються від плати за харчування. 
2. 3.  Батьки сплачують лише за дні відвідування дитиною закладу. 
3. 4.  Оплата, що була здійснена в останні 3 дні поточного місяця не враховується, та встановлюється борг за харчування. 

4. Розташування та контактні телефони бухгалтерії дошкільного відділу (батьківська плата за харчування):

5. вул. Сергія Синенка 61-а

   телефон 286-26-99, 063-570-99-89

    

   Пільги на плату з харчування

   На виконання  рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 28.11.2019 №478 «Про затвердження переліку пільгових категорій дітей, що забезпечуються безоплатним  харчуванням  у комунальних закладах освіти, та встановлення показників  вартості  харчування  дітей  у  комунальних  навчальних закладах м. Запоріжжя у 2020 році» (зі змінами), наказу департаменту освіти і науки Запорізької  міської  ради  від 02.12.2019 №468р «Про організацію харчування  дітей  у комунальних  закладах  дошкільної освіти  та у дошкільних підрозділах закладів загальної середньої освіти м. Запоріжжя у 2020 році»(зі змінами),  звільняються батьки або особи, які їх замінюють, від плати за харчування дітей у комунальних дошкільних навчальних закладах всіх типів, а саме:

• діти-сироти та  діти, позбавлені батьківського піклування;
• діти з інвалідністю;
• діти із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям»;
• діти із сімей, в яких  сукупний дохід на кожного члена сім’ї за попередній квартал не 
• діти працівників органів внутрішніх справ, які загинули під час виконання службових обов’язків;
• діти у  санаторних  дошкільних  навчальних закладах  (групах)  для  дітей  з латентною формою туберкульозу та вилікуваних від туберкульозу,  у спеціальних дошкільних навчальних закладах (групах, у т.ч. інклюзивних) для  дітей з особливими освітніми потребами;
• діти із числа сімей учасників бойових дій (учасників антитерористичної операції);
• діти із сімей, які мають трьох і більше дітей;
• діти внутрішньо переміщених осіб;
• діти, що мають статус постраждалих внаслідок бойових дій і збройних конфліктів;
• діти з числа осіб, визначених у статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту.

Документи, які необхідно надати до дошкільного закладу для звільнення від сплати за харчування:

Для категорії «Діти сироти та діти, позбавлені батьківського піклування»:

•  Заява від опікуна (піклувальника).
• Свідоцтво про народження (копія).
• Рішення органу опіки та піклування або суду про встановлення опіки чи піклування над дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування (копія).

 

Для категорії «Діти з інвалідністю»:

• Заява від батьків.
• Свідоцтво про народження (копія).
• Медичний висновок про дитину-інваліда (копія) або посвідчення (пенсійне або отримувача державної соціальної допомоги). Якщо посвідчення видано на одного з батьків, у ньому повинно бути чітко зазначено прізвище ім’я по-батькові дитини-інваліда, рік народження.

 

Для категорії «Діти із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям»:

• Заява від батьків.
• Свідоцтво про народження (копія).
•  Довідка з місцевого управління праці та соціального захисту населення про отримання державної соціальної допомоги по малозабезпеченості.

 

Для категорії «Дитина, батько (мати) якої загинув під час виконання службових обов’язків»:

• Заява від батьків.
• Свідоцтво про народження (копія).
• Посвідчення члена сім’ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісті під час проходження військової служби (копія).

 

Для категорії «Дітей із числа сімей учасників бойових дій (учасників антитерористичної операції) та дітей із сімей загиблих учасників бойових дій (учасників антитерористичної операції)»:

• Заява від батьків.
• Свідоцтво про народження (копія).
•  Копія посвідчення учасника бойових дій або
  • Довідка з військової частини про участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України (для батьків, які зараз проходять службу в зоні АТО).
  • Довідка встановленого зразка з військкомату про причинний зв’язок смерті одного з батьків з військовими діями з підписом, скріпленим печаткою.
  • Посвідчення дитини (матері) як члена сім’ї загиблого (померлого) ветерана війни (копія).

 

Для категорії «Дитина з багатодітної сім’ї»:

•  Заява від батьків.
• Свідоцтво про народження (копія).
• Свідоцтво про народження всіх дітей (де вказані дані про батьків) (копія), або паспортні дані одного з батьків з розділом «Особливі відмітки», де вписуються дані про дітей (враховуються діти до 18 років, та діти до 23 років, які продовжують навчання /в цьому випадку надається довідка з навчального закладу, в якому навчається дитина/);
•  Посвідчення багатодітної сім’ї.

 

Для категорії «Діти із сімей, в яких сукупний дохід на кожного члена сім’ї»:

• Заява від батьків.
• Свідоцтво про народження (копія).
• Довідки про доходах кожного члена сім’ї видані за місцем отримання доходів:
  • працюючим – з міста роботи (оригінал),
  •  не працюючим – з центру занятості (оригінал),
  • трудова книжка (копія),
  • підприємець – з податкової інспекції.
• Довідка про склад сім’ї видана житлово-комунальними організаціями (оригінал).

Для категорії «Діти внутрішньо переміщених осіб»:

• Заява від батьків.
• Свідоцтво про народження (копія).
•  Копія довідки, що підтверджує статус.

Для категорії «Діти, що мають статус постраждалих внаслідок бойових дій і збройних конфліктів»:

• Заява від батьків.
• Свідоцтво про народження (копія).
•  Копія довідки, що підтверджує статус.

Для категорії “Діти з числа осіб, визначених у статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”:

• Заява від батьків.
• Свідоцтво про народження (копія).
• Копія довідки, що підтверджує статус.

1. Режим харчування дитини вдома

   1. Пам΄ятайте, що раціональне харчування – одна з основних умов здоров΄я людини, її довголіття, плідної праці.

   2. Поєднуйте у їжі, в правильному співвідношенні речовини, які входять до складу тканин людського організму: білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі, вітаміни, воду.

   3. Дотримуйтесь режиму харчування. Зумійте переконати свою дитину споживати всі пропоновані їй страви, навіть ті, які вона не любить, але які для неї необхідні й корисні.

   

   4. Не підгодовуйте дитину в проміжках навіть тоді, коли вона попросить їсти. Ласкаво поясніть, що їсти треба у відведений для цього час.

   5. Давайте тільки ту кількість їжі, яку дитина з΄їдає із задоволенням.
   6. Утримуйтесь від розмов про те, що дитина мало або майже нічого не їсть, бо вони шкідливі.

   

   7. Дотримуйтесь навичок гігієни харчування і виробляйте їх у дітей.
   8. Пам΄ятайте, що апетит частково залежить від сервірування столу, естетичного оформлення страв, уміння дитини користуватися виделкою, ложкою, володіння елементарними навичками культури споживання їжі.
   9. Підкреслюйте необхідність добре пережовувати їжу, не вживати надто гарячої чи холодної страви, не відкушувати великих шматочків, жувати із закритим ротом.
   10.Не забувайте, що найкориснішими є ті овочі і фрукти, які властиві нашому регіону, ростуть у наших садах.

   11.Серйозним недоліком харчування є „прихований голод” – дефіцит йоду, який може привести до незворотніх процесів в організмі дитини. Вживання в їжу йодованої солі – вихід з даної ситуації.
   12.Їжу завжди тримайте закритою, особливо в літній період.
   13.Не слід вживати в їжу продуктів глибокого замороження, незнайомих грибів, продуктів з великим вмістом солі, недостатньо прожарені або проварені м΄ясо, рибу, сиру воду.

   

   

   
   

   Об’єм їжі для дітей (вікові групи)

   Назва страви Об’єм їжі для дітей (вікові групи) До 1 року Від 2 до 3 років Від 4 до 5 років Від 5 до 6(7) років Каші або овочеві страви  (на сніданок або вечерю) 100 150-180 180-200 200-250 Чай, кава злакова, какао, молоко або кисломолочний напій тощо 100 150-180 150-180 150-180(200) Супи, бульйон 100 150 150-200 200-250(280) М’ясні або рибні страви 40-50 50-60 60-70 70-80(100) Компоти, киселі 100 100-120 120-150 150-180(200) Гарніри, у т.ч. комбіновані 90 100 120 130 (150) Фрукти, соки 50-80 50-80 80-100 100-130(150) Салати із свіжих фруктів і овочів 40 40-50 40-50 50-60 Хліб житній (на день) 10 30 50 60 Хліб пшеничний ( на день ) 60 70 100 110

Прийом дитини до дошкільного навчального закладу здійснюється керівником протягом календарного року на підставі:

• направлення Правобережного відділу освіти ДОН ЗМР, яке видається на підставі електронної реєстрації – черзі до дошкільного навчального закладу міста Запоріжжя;

• копія свідоцтва про народження дитини;

• заяву про прийом дитини в ЗДО «Оленка»;

• медична карта розвитку дитини (індивідуальна карта) заповнюється дільничним лікарем-педіатром, підписується в імунному кабінеті і завідуючою дитячою поліклінікою;

• заповнена анкета для батьків «Давайте познайомимося»;

• згода на обробку персональних даних.

• висновок про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини (для спеціальних груп  з порушенням мовлення)
   

За дитиною зберігається місце в дошкільному навчальному закладі державної та комунальної форм власності у разі її хвороби, карантину, санаторного лікування, на час відпустки батьків або осіб, які їх замінюють, а також у літній оздоровчий період.

 

Відрахування дитини з дошкільного навчального закладу державної та комунальної форми власності може здійснюватись:

• за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють;
• на підставі медичного висновку про стан здоров’я дитини, що виключає можливість її подальшого перебування у дошкільному навчальному закладі даного типу;
• у разі несплати без поважних причин батьками або особами, які їх замінюють, плати за харчування дитини протягом двох місяців.

ОСОБИСТА ГІГІЄНА ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

  У людини ставлення до власного здоров’я формується з дитинства. Велике значення у збереженні та зміцненні здоров’я дитини має гігієнічне навчання та виховання. Це – обов’язок батьків.
Особиста гігієна – це догляд за своїм тілом та дотримання його в чистоті. Шкіра захищає тіло людини від хвороб. Коли дитина бігає, стрибає, їй стає жарко і на шкірі з’являються крапельки поту. Крім того, на шкірі є тонкий шар жиру, так званого шкірного сала. Якщо шкіру довго не мити, на ній накопичуються жир і піт, де і затримуються частки пилу. Так, шкіра стає брудною, грубою і перестає захищати тіло.
Щоранку діти повинні вмиватися: мити обличчя, руки, шию, вуха. Також необхідно робити це після прогулянок та увечері. Для процедури вмивання варто заздалегідь приготувати рушник і мило, за відсутності крана з водопровідною водою – кувшин або таз. Рушник слід вішати на гачок, а не накидати собі на шию чи плечі, бо на нього під час умивання потраплятимуть бризки води і він буде мокрим і брудним. 

 

Умиватися краще роздягненим до поясу або в трусиках та майці. Спочатку варто гарно вимити руки з милом під струменем води, але в жодному випадку не мити руки в ємності. Руки слід намилювати один-два рази з обох боків та між пальцями, потім добре змити мильну піну та перевірити чистоту нігтів. І лише тоді, уже чистими руками, мити обличчя, вуха та шию. Після вмивання необхідно витертися насухо чистим, сухим рушником, який в кожної дитини має бути особистим. Якщо дитина добре вмивалася, то рушник залишатиметься чистим.

Профілактика грипу та ГРВІ

Шановні батьки! Звертаємось до вас з проханням слідкувати за реальним станом здоров’я дітей. Вживати профілактичні засоби, порадившись з лікарем. У разі захворюваності дитини – вчасно звертатись до дільничого лікаря. З метою профілактики захворюваності дітей на гострі респіраторні захворювання та грип у дошкільному навчальному закладі проводяться заходи:

1. Контроль за реальним станом здоров’я дітей.

2. Контроль за виконанням режиму дня дошкільного навчального закладу.

3. Контроль за якістю прибирання в приміщеннях закладу.

4. Контроль за режимом провітрювання в групових приміщеннях.

5. Щоденна ранкова гімнастика.

6. Заняття з фізичної культури згідно розкладу занять.

7. Дотримання рухового режиму – чергування рухливих та малорухливих ігор протягом дня.

8. Дотримання послідовності під час одягання дітей на вулицю.

9. Перебування дітей на свіжому повітрі з урахуванням погодних умов та одягу дітей.

10. Вживання фітонцидів (цибуля, часник) .

11. Вживання кисломолочних продуктів .

Грип – це вірусне захворювання, що розпочинається раптово і бурхливо, супроводжується лихоманкою, головними, м’язовими, суглобним болями, підвищеною температурою.

Інфікуватися можна не тільки при чханні і кашлі хворого та користуючись його речами, але й перебуваючи в приміщенні чи транспорті, де нещодавно знаходився хворий.
Хвороба перемагає тих, у кого недостатньо сильний імунітет. Тому, щоб не захворіти на грип у період епідемічного підвищення цього захворювання, слід вдаватися до ефективних профілактичних заходів:

• 1. зробити щеплення від грипу у поліклініках за місцем проживання;
• 2. звести до мінімуму відвідування місць з масовим перебуванням людей;
• 3. перед виходом з дому треба змазувати слизові оболонки носа 0,25% оксоліновою маззю;
• 4. використовувати марлеву (4 шарову) маску для захисту рота і носа під час перебування в транспорті та при спілкуванні з людьми;
• 5. провітрювати якомога частіше приміщення та проводити вологе прибирання;

6. часто та ретельно мити руки з милом або використовувати вологі серветки, що містять у своєму складі спирт.

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

«Щодо запобігання захворюваності на грип та інші ГРВЗ»

 1.  Під час високого ризику захворювання на ГРВЗ не відвідуйте місця, де можливе велике скупчення людей.

2. За можливості зведіть до мінімуму поїздки у громадському транспорті (автобуси, тролейбуси, метро тощо).

3.  Остерігайтеся близького контакту з людьми, які мають симптоми грипу або інших ГРВЗ.

4.  Часто мийте руки з милом. Якщо немає такої можливості, використовуйте спеціальні алкогольвмісні засоби для оброблення та знезараження рук.

5.  Не торкайтесь слизових оболонок очей, носа, рота немитими руками.
6.  При чханні та кашлі прикривайте рот одноразовою хустинкою. Забезпечте дитину такими хустинками.

7.  Часто провітрюйте приміщення вдома та на роботі.

8.  Уникайте поцілунків, обіймів, рукостискань тощо.

9.  Не допускайте переохолодження або перегрівання організму.

10.  Змащуйте слизові оболонки носа оксоліновою маззю.

11.  Проводьте щоденне вологе прибирання кімнат.

12.  Організовуйте собі та дитині повноцінне, вітамінізоване харчування з достатньою кількістю природних джерел вітаміну С (свіжі овочі та фрукти) та        фітонцидів (часник, цибуля, імбир тощо).

13.  При погіршенні самопочуття залишайтеся вдома, не займайтеся самолікуванням — викличте лікаря для обстеження та призначення ефективного лікування.

14.  При появі ускладнень захворювання на грип у вас чи вашої дитини не зволікайте. Організуйте госпіталізацію з метою отримання кваліфікованої допомоги    медиків.

Кишкові захворювання

Які найважливіші санітарно-гігієнічні правила потрібно виконувати в сімї, щоб уникнути гострих кишкових інфекцій:

1.Мити руки з милом.

2.Регулярно підстригати нігті.

3.Відучити дитину від шкідливої звички – гризти нігті.

4.Не купувати продукти у місцях стихійної торгівлі та продукти сумнівної якості.

5. Не вживати сире молоко, лише пастеризовані молочні продукти.

6. Перед вживанням фруктів, овочів і ягід слід ретельно вимити їх проточною водою, а потім обдати окропом.

7.При кулінарній обробці мяса,риби,молока температура повинна становити 100С. Заморожені продукти – повністю відтанути.

8.Готові страви краще вживати одразу,  страви кімнатної температури є середовищем для розмноження мікроорганізмів.

9.Розігрівати страви потрібно  при температурі не нижче за 100С.

10.Не зберігати готові страви поряд з сирими.

11.Порізи та дрібні рани на руках заклеювати бактерицидним пластирем, перш ніж готувати їжу.

12.Продукти харчування зберігати якомога далі від хатніх тварин, в ємностях, які щільно закриваються.

13.Зберігати продукти харчування, дотримуючись умов і термінів придатності, що вказані на упаковці.

14.Важливий фактор – чистота на кухні, чисті рушники для рук.

15.Використовувати воду гарантованої якості або додатково кипятити її.

 

ПРОСТІ ПОРАДИ ЛОГОПЕДА БАТЬКАМ

            Мова дитини розвивається під впливом мови дорослих і значною мірою залежить від достатньої мовної практики, нормального соціального і мовного оточення, від виховання і навчання, які починаються з перших днів її життя.

• Розмовляйте зі своєю дитиною під час всіх видів діяльності, таких як приготування їжі, прибирання, одягання-роздягання, гра, прогулянка і т.д. Говоріть про те, що ви бачите, що робить дитина, що роблять інші люди і що бачить ваша дитина.

• Говоріть, використовуючи ПРАВИЛЬНО побудовані фрази, речення. Ваше речення повинне бути на 1-2 слова довше, ніж у дитини. Якщо ваша дитина поки що висловлюється тільки однослівними реченнями, то ваша фраза повинна складатися з 2 слів.

• Задавайте ВІДКРИТІ питання. Це стимулюватиме вашу дитину використовувати декілька слів для відповіді. Наприклад, говоріть «Що він робить?» замість «Він грає?»

• Витримуйте паузу, щоб у дитини була можливість говорити і відповідати на питання.

• Слухайте звуки і шуми. Запитайте «Що це?» Це може бути гавкіт собаки, шум вітру, мотор літака і т.д.

• Розкажіть коротку розповідь, історію. Потім допоможіть дитині розказати цю ж історію вам або кому-небудь ще.

• Якщо ваша дитина вживає всього лише декілька слів у мові, допомагайте їй збагатити свою мову новими словами. Виберіть 5-6 слів (частини тіла, іграшки, продукти) і назвіть їх дитині. Дайте їй можливість повторити ці слова. Не чекайте, що дитина вимовить їх відмінно. Надихніть дитину і продовжуйте їх заучувати. Після того, як дитина вимовила ці слова, введіть ще 5-6 нових слів. Продовжуйте додавати слова до тих пір, поки дитина не взнає більшість предметів навколишнього світу. Займайтеся щодня.

Якщо дитина називає тільки одне слово, почніть учити його коротким фразам. Використовуйте слова, які ваша дитина знає. Додайте колір, розмір, дію. Наприклад, якщо дитина говорить «м’яч», послідовно навчите її говорити «Великий м’яч», «Тетянин м’яч», «круглий м’яч» і т.д.

• Більшість занять проводьте в ігровій формі. Робота з дитиною повинна активізувати мовне наслідування, формувати елементи зв’язного мовлення, розвивати пам’ять і увагу.

• Дуже важливо вже у ранньому віці звернути увагу на мовний розвиток дитини, а не чекати, коли вона «сама заговорить».

 ______________________________________________________________ ________________

Консультація для батьків від логопеда

Слухняний язичок (артикуляційна гімнастика в домашніх умовах ).

                     Серед дітей дошкільного віку найпоширенішою вадою мовленнєвого розвитку є дислалія.

                     Дислалія – це порушення звуковимови, при нормальному слуху та збереженій іннервації мовленнєвого апарату. Спостерігаються заміни звуків, їх змішування та спотворення.
Даний вид порушення мовлення зустрічається найчастіше. Особливо функціональні дислалії, які виникають, як правило, в дошкільному віці в процесі засвоєння системи мови. Органічні можуть виникати в будь-якому віці.
Дислалію в порівнянні з іншими мовленнєвими порушеннями, набагато легше виправити, особливо в дошкільників та молодших школярів.

                     Формування правильної звуковимови вимагає великої, клопіткої , системної роботи, неабияких зусиль дитини та уваги й терпіння зі сторони дорослих. Щоб навчилася дитина правильно вимовляти звуки, їй потрібно навчитися здійснювати складні артикуляційні дії, спостерігати за роботою артикуляційного апарату,зосереджувати увагу на окремих моментах артикуляції, знаходити спільне та відмінне в положенні органів мовлення та свідомо керувати рухами активних органів, контролювати їхню роботу.

                     Вироблення точних, повноцінних рухів і дій, відпрацювання їх, об’єднання простих рухів у складні, відчуття артикуляційної постави – усе це досягається у процесі виконання дітьми спеціальних тренувальних вправ – артикуляційної гімнастики. Успіх роботи багато в чому залежить від застосування різноманітних, цікавих для дітей форм роботи, оскільки під час тривалого виконання одноманітних артикуляційних вправ діти швидко втомлюються, часом втрачають інтерес до занять. Щоб цікаво було дітям займатись, потрібно використовувати різні способи подачі навчального матеріалу, і одним із них є ейдетика. Саме ейдетика розмовляє з дошкільниками їхньою мовою. Вона залучає всі аналізатори дитини : дозволяє побачити,почути,відчути. У дітей розвивається логічне й асоціативне мислення, уява, творчі здібності.

                      Ознайомимося з деякими ейдетичними прийомами та варіантами їх застосування в домашніх умовах під час виконання артикуляційної гімнастики.

                      Успішне навчання та розвиток дітей,безперечно, потребує поєднання занять із грою,використання художнього слова, цікавого ілюстративного матеріалу. Дитина, захоплюючись, не помічає, що її навчають, а тому легше і швидше долає труднощі, набуває необхідних навичок і знань. Ігрові прийоми проведення артикуляційної гімнастики знімають у дітей напруження, заохочують їх до наступних корекційних занять, надають упевненості у своїх силах, а спеціально дібрані римовані рядки до кожної вправи виховують у дитини увагу до звукового ладу мови, сприяють розвитку мовленнєвого слуху.

                      У логопедичній практиці, як відомо, прийнято користуватися певними умовними назвами окремих вправ «Жабки», «Хоботок», тощо, рекомендується використовувати також знайомі дітям картинки-символи із зображенням конкретних предметів, що асоціюються з певними рухами, положеннями органів артикуляційного апарату. Символи- картинки з відображенням певних артикуляційних вправ слугують зоровою опорою.

                      Як проводити артикуляційну гімнастику в домашніх умовах ?

1) Перед усім пам’ятайте, що саме вчитель-логопед правильно підбере артикуляційні вправи, які потрібні вашій дитині.

2) Дотримуйтесь певної послідовності у їх виконанні – від простих до більш складних.

3)Спочатку вправи виконуйте у повільному темпі,обов’язково перед дзеркалом.

4)Кожне заняття для дитини має бути цікавим.На перших заняттях можна обмежитися і дворазовим виконанням вправи,головне,щоб вона була виконана правильно,якісно. Потім кількість повторень збільшується до 10-15 разів.

5)Коли дитина навчиться виконувати рухи, відчувати положення органів артикуляційного апарату,дзеркало можна прибрати.

6)Для дітей потрібна зорова опора,тому доречно використовувати картки із зображенням артикуляційних вправ та символи-картки.

7)Позитивно налаштуйте дитину на роботу,наприклад, прочитайте веселий віршик, запропонуйте загадку. Покажіть символ-картку,зверніть увагу на зображення , запитайте про яку артикуляційну вправу подумала дитина дивлячись на символ-картку, а вже потім починайте виконання вправ. Наприклад:

1. Артикуляційна вправа «Жабка» 

( на символ-картці зображена жабка). 

Запитання: «Про яку артикуляційну вправу ти подумав (ла)?». 

Відповідь дитини. Дитина уважно слухає віршик, пригадує правильне виконання вправи та виконує її. 

Аналогічна робота проводиться із наступними вправами.

Жабка їсти захотіла,

враз взялась вона

за діло –

наловила аж сім мух,

тому й рада :

рот – до вух!

Рот трохи відкрити. Посміхнутись, губи розтягнути так, щоб було видно верхні зуби. 

Утримувати таке положення під лічбу 10-15 секунд.

2. Артикуляційна вправа «Хоботок»

В зоопарку ми були,

там великі є слони.

А маленький Раві

привітався з нами.

Хобот свій він витягав,

«Всім привіт!»- немов казав.

Щоб йому відповісти,

Хоботок зроби і ти.

Краще губи витягай,

Раві швидше привітай.

Витягнути губи сильно вперед,напружити, як при вимовлянні звука У.

3. Артикуляційна вправа «Лопаточка»

Широким я язик зроблю,

на нижню губу покладу.

Гарна вийшла і пласка

моя лопатка з язика.

Жаль, така лопатка

не скопає грядки.

Широкий язик висунути, розслабити, покласти на нижню губу. 

Слідкувати, щоб язик не тремтів. Утримувати у такому положенні 10-15 секунд.

 4. Артикуляційна вправа «Чашечка»

Чашку чарівну я можу зробити,

з глини її не потрібно ліпити.

Вгору широкий язик підіймаю,

старанно в нього краї загинаю.

Соком наповню її чи водою –

чашка чарівна завжди зі мною.

Рот широко відкрити. Широкий язик підняти вгору. 

Потягнутися до верхніх зубів, але не торкатися їх. 

Утримувати язик у такому положенні 10-15 секунд.

5. Артикуляційна вправа «Коник»

Я на конику скачу :

– Цок-цок-цок!

Хочеш, тебе підвезу?

-Цок-цок-цок!

З вітерцем мій коник мчиться :

-Цок-цок-цок!

Дзвінко стукають копитця:

-Цок-цок-цок!

В’ється коникова грива :

-Цок-цок-цок!

Ой,який же я щасливий!

-Цок-цок-цок!

Присмоктати язик до піднебіння,клацати язиком. Клацати повільно,сильно, тягнучи під’язичну вуздечку. Виконати 10-15 разів.

6. Зарядка для язичка

Не ледачий мій язик-

Змалку він до праці звик.

І для нього звичні

Вправи гімнастичні.

То по колу він крутнеться.

( Круговими рухами язика облизувати

губи за і проти годинникової стрілки.)

Або ж стане на місток,

( Вигнути язик,притискаючи його

кінчик до нижніх зубів.)

То берізкою зіпнеться,

(Присмоктувати  язик до піднебіння.)

То кує, як молоток.

(Стукати язиком по верхніх зубах.)

Щоб слова я не ковтав,

Мій язик гімнастом став.

7. Вправа «Заводимо моторчик».

У дорогу вирушали,

У автобус посідали.

Біля вікон розмістились,

Та на місці залишились.

Ні туди і ні сюди-

Мотор забули завести.

Р-р-р-р-р-р-р!

Язик підняти до піднебіння,ближче

до верхніх зубів.Не притискати.

Язичок ніби тремтить.

8.Вправа «Поїзд»

По залізничній колії

До моря, де магнолії,

Поїзд весело біжить

І колесами гримить.

Чути їх далеко стук:

-Туки-тук! Туки-тук!

Чергування положеннягуб:трубочка- посмішка.

ЧОМУ ДИТИНА МОВЧИТЬ?

Опанування мовлення залежить від багатьох факторів, і причини затримки мовленнєвого розвитку можуть бути різними. Спробую виділити найбільш типові.

Один із важливих факторів, що обумовлюють затримку мовленнєвого розвитку, – це порушення інтелекту. На що необхідно звернути увагу батькам? Дітям із порушенням інтелекту не тільки властиве затримання мовленнєвого розвитку, але й виражене порушення психічного і фізичного розвитку. Дитина починає значно пізніше тримати голівку, сидіти, повзати, ходити тощо. У неї не формуються навички самообслуговування (малюк не їсть самостійно, не проситься на горщик…). Діти з порушенням інтелекту, як правило, неохайні, поводять себе неадекватно, а емоції в них одноманітні: задоволення — ситість, невдоволення — холод, біль тощо. Досить часто таким малюкам властива агресивна поведінка. Дитині подобаються нові іграшки, однак вони швидко їй набридають. Ігри малюків одноманітні, їхня міміка бідна, а мовлення монотонне.

Якщо ви помітили, що у вашої дитини характерні зазначені особливості розвитку, необхідно звернутися по консультацію до психоневролога, провести об’єктивне обстеження (електроенцефалографію, томографію).

Якщо встановлено інтелектуальне порушення, допомогу вашій дитині повинен надати олігофрено-педагог.

Також серйозний фактор порушення мовленнєвого розвитку — це порушення слуху. Навіть у разі його незначного зниження мовленнєвий розвиток може значно затримуватися. Якщо ваша дитина часто страждає на простудні захворювання, отити або у членів родини є порушення слуху, поспостерігайте за дитиною в домашніх умовах і проведіть декілька експериментів.

Чи реагує дитина на зміну гучності телевізора, магнітофона?

Чи уважно дивиться на ваші губи (якщо так, говоріть, прикривши рот рукою) і чи не намагається постійно повернутися до вас одним і тим самим боком (тим вухом, яким краще чує)?

Придбайте декілька пар іграшок, які видають звуки. В одній іграшці з пари приберіть звучання, запропонуйте дитині одну пару (іграшку, яка звучить і не звучить). Простежте за тим, як швидко дитина виявить і чи виявить взагалі, що одна з іграшок не видає звуків. Повторіть те саме з рештою іграшок.

Поспостерігайте за швидкістю реакції на звук, покликавши дитину тихим голосом на відстані 5-6 м. (Необхідно пам’ятати, що реакція дитини на гучні кроки, удари дверей, стукіт тощо пов’язана з тактильно-вібраціонними відчуттями, тому її не можна розглядати як суто слухову.)

Візьміть декілька добре відомих дитині предметів, покладіть їх на стіл, посадіть дитину на руки та поясніть, що за проханням іншого члена родини вона повинна показати той або інший предмет. Інший член сім’ї повинен відійти від дитини на 5-6 м і пошепки, прикривши рот, називати по черзі предмети, що лежать на столі. Дитина повинна правильно показати предмет; прикривши одне вухо. Те саме має повторити, прикривши друге вухо. Якщо дитина не може правильно показати предмети, спробуйте підійти ближче. Обов’язково повторіть спробу в інший час, щоб упевнитися в порушенні слуху.

Якщо виникли сумніви щодо гарного слуху в дитини, необхідно провести об’єктивне обстеження (аудіограму). У разі виявлення порушень слуху допомогу дитині має надати сурдопедагог.

Які фактори призводять до затримки мовленнєвого розвитку як до особистого мовленнєвого порушення? Згадайте, як протікала ваша вагітність, чи страждали на токсикоз, чи була загроза викидня? Чи мали хронічні, інфекційні або простудні захворювання? Чи приймали ліки, які саме? Які стресові ситуації переживали? За якого терміну і як проходили роди? Яким було передлежання дитини? Чи довго тривав безводний період (з моменту відходу вод до народження дитини)? Чи відразу закричав малюк або необхідно було провести реанімаційні заходи? Уважно вивчіть медичну картку дитини. Чи відмічені там гіпоксія, гіпотрофія, асфіксія плоду? Чи перебуває ваша дитина на обліку в невропатолога і з яким діагнозом? Висновки невропатолога, що найчастіше зустрічаються за мовленнєвих порушень: пренатальна енцефалопатія, м’язова дистонія, гіпо-, гіпертонус тощо. Чи має місце порушений моторний розвиток: малюк пізніше почав повзати, сидіти, ходити; порушена послідовність етапів (спочатку пішов, потім почав повзати); пропущено той чи інший етап, найчастіше повзання. Зверніть увагу на ранній мовленнєвий розвиток дитини. Чи вчасно з’явилися гуління й лепет, чи активні вони були? Дайте відповідь на запитання: чи спілкуються в сім’ї однією, двома чи більше мовами. (Білінгвізм у родині – одна з причин затримки мовленнєвого розвитку, що часто призводить до серйозних порушень мовлення дитини. Рекомендовано до моменту становлення мовлення спілкуватися з дитиною однією мовою – тою, якою розмовляє мати.)

Підіб’ємо підсумки. Патологія вагітності та родів, неврологічна симптоматика, легка затримка чи дисгармонійність моторного розвитку, відхилення від мовленнєвого розвитку вже на ранніх етапах, білінгвізм можуть призвести до порушення мовлення дитини, що можна виявити на другому-третьому роках життя в затримці мовленнєвого розвитку.

Після того, як ви впевнилися, що затримка мовленнєвого розвитку не пов’язана з порушенням інтелекту й фізіологічного слуху (або іншими причинами), а викликана порушенням власне мовленнєвої функції, вам потрібно звернутися до логопеда. Він поставить вас на диспансерний облік і дасть рекомендації для домашньої роботи.

 

ЧИМ ВИ МОЖЕТЕ ДОПОМОГТИ СВОЇЙ ДИТИНІ?

Якщо ваша дитина не розмовляє або відстає в мовленнєвому розвитку, не потрібно чекати. Не лякайтеся почати заняття зарано – бійтеся запізнитися!

Заняття потрібно проводити щоденно, бажано в один і той самий час. Таким чином вони впишуться в біологічний ритм життя дитини. Пам’ятайте: усі види робіт мають проходити в ігровій формі і піднесеному настрої. Малюк повинен займатися з задоволенням, так само як і дорослий. Хваліть та заохочуйте дитину, радійте разом з нею кожному, навіть найменшому кроку вперед.

 

Заняття потрібно проводити поетапно, щоразу впевнюватися, що завдання, поставлені на цьому етапі роботи, виконано повністю. Починати слід з того етапу, на якому мовленнєві навички ще не достатньо розвинені.

Мовлення формується в тісному взаємозв’язку з фізичним і психічним розвитком дитини, тому паралельно з мовленнєвими видами роботи необхідно виконувати вправи для розвитку загальної та тонкої моторики, мімічних рухів, слухової та зорової уваги, пам’яті, мислення.

Логопедичні ігри на кухні

Гра це провідний тип діяльності дітей дошкільного віку. Тобто це та діяльність, яка визначає психічний розвиток дитини. Для того щоб дитині дошкільного віку було цікаво закріплювати свої вміння і навички можна використовувати мовленнєві ігри.

Часто батьки скаржаться на те, що в сучасному світі дуже важко виділити достатньо часу для занять з дітьми, особливо тоді, коли дитина вже підросла, а мама вийшла на роботу. У вільний від роботи час вона готує, пере, прибирає, а дитина часто «сама по собі». Але, як відомо, безвихідних ситуацій не буває. Далі будуть розглянуті прості приклади того, як поміж справами – навіть на кухні – можна проводити з дитиною повноцінні заняття з розвитку мовлення загалом, та граматичного аспекту зокрема.

Кухня цілком може бути не тільки місцем для приготування і вживання їжі. Кухня (а не лише логопедичний кабінет) – це безкраї простори для розвитку мовлення.

На кухні можна:

• активізувати і збагатити словник дитини іменниками і прикметниками для позначення харчових продуктів, страв, посуду, побутової техніки;
• тренуватися у суфіксальному словотворенні прикметників від іменників;
• вчити правильно узгоджувати прикметники з іменниками в роді, числі, відмінку;
• складати з цими словосполученнями причинно-наслідкові складнопідрядні (зі сполучником «тому що») речення;
• розвивати монологічне і діалогічне мовлення, увагу, пам’ять, аналітико-синтетичне мислення.

Приклади ігор для розвитку мовлення, які можна організувати і провести прямо на кухні. За таким прикладом можна придумати і провести безліч різноманітних і корисних занять.

• Логопедична гра для тренування суфіксального словотворення

На столі перед дитиною викладіть різноманітні продукти і продемонструйте, як можна, з’єднавши два продукти, отримати «новий».

Наприклад, вибираємо шоколад і печиво. Що виходить? Шоколадне печиво.

• Логопедична гра для тренування узгодження прикметника з іменником в роді, числі, відмінку

Продовжуємо роботу з шоколадом і печивом.

Що у тебе на десерт? (Шоколадне печиво.)

Прибрати печиво зі столу. А чого в тебе вже немає? (Шоколадного печива.)

Повертаєте печиво на стіл. Чому ти віддаєш перевагу? (Шоколадному печиву.)

Чим ти любиш пригощати друзів? (Шоколадним печивом.)

Про що ти часто мрієш? (Про шоколадне печиво.)

• Логопедична гра для тренування складання складнопідрядних речень пояснювального характеру

Запитайте в дитини:

– Як ти вважаєш, що я буду готувати?

Дитина повинна відповісти приблизно так:

– Я вважаю, що ти будеш готувати картопляне пюре, тому що ти почистила багато картоплі.

• Логопедична гра «Чарівні страви»

Для створення у дитини веселого настрою можна утворити пари з продуктів, що не поєднуються між собою, і попросити пояснити, наприклад, чи бувають вишневі котлети або апельсиновий суп.

• Ігри на розвиток дрібної моторики рук.
• Граємо з крупами. Всі діти люблять перебирати пальчиками крупи. Дайте дитині кілька різних ємностей, нехай пересипає крупу. Можна використовувати тарілки різних кольорів. Насипайте, наприклад, квасолю і спитайте, в якій тарілці більше, в якій менше. Посадіть різних тварин біля кожної тарілки, причому підберіть їх за кольорами: із зеленої тарілки їсть жаба, тому що вона теж зелена і любить цей колір і т. д.

Можна насипати крупу на піднос і малювати по ній пальчиками.

Змішайте кілька круп – пограйте в гру «Допоможи Попелюшці» – відберіть одну крупу від іншої.

Можна дитині запропонувати опустити руки в крупу, знайти цифру або інший знайомий предмет і, не дістаючи її з крупи, визначити, що йому попалося в руки.

• Ігри на збагачення словника дитини.

«Давай шукати на кухні слова» Які слова можна вийняти з борщу? Вінегрету? Кухонної шафи? І т.д.

«Пригощаю» Давай згадаємо смачні слова і почастуємо один одного. Дитина називає «смачне» слово і «кладе» Вам на долоньку, потім Ви йому, і так до тих пір, поки все не з’їсте. Можна пограти в солодкі, кислі, солоні, гіркі слова.

«Докажи слівце» Ви починаєте фразу, а дитина закінчує її:

Ворона каркає, а горобець …

Сова літає, а заєць …

У корови теля, а у коня …

Цукор солодкий, а лимон …

Місяць видно вночі, а сонце …

Вогонь гарячий, а лід …

Річка широка, а струмок …

Камінь важкий, а пух …

«Чудовий мішечок». Ця гра залишається найулюбленішою для дітей довгий час, аж до шкільного віку. Адже кожен предмет з чарівного мішечка завжди сюрприз. Звичайно, завдання для старших вже ускладнюється (наприклад, потрібно визначити предмет на дотик, не заглядаючи в мішечок.)

Що знадобиться: любий мішечок, дрібні іграшки.

Дорослий каже, що в мішечку лежить багато цікавих іграшок, пропонує вийняти звідти одну, і голосно назвати. Потрібно ,щоб дитина правильно і чітко назвала іграшку.

“Який предмет?”

Мета – розвиток вміння підбирати до слова-предмету якомога більше слів-ознак і правильно їх узгоджувати.

Зелений – помідор, крокодил, колір, фрукт, …

Червоне – плаття, яблуко, прапор, …

• Ігри на розвиток граматичної будови

«Приготуємо сік»

З яблук сік (яблучний). З груш, зі слив, моркви, лимона, апельсина? І навпаки: апельсиновий сік з чого?

«Вперті слова». Розкажіть дитині, що є на світі «вперті» слова, які ніколи не змінюються (кава, плаття, какао, кіно, піаніно, метро).

«Я вдягаю пальто. На вішалці висить пальто. Я гуляю в пальто. Сьогодні тепло, і все наділи пальто і т.п. ». Задавайте питання дитині і стежте, щоб вона не змінила слова в реченнях – відповідях.

«Один і багато». Дорослий називає один предмет – а дитина багато.

Перераховувати можна різні предмети, в залежності від того, де Ви зараз перебуваєте: на кухні або в дитячій кімнаті.

наприклад:

Чашка – чашки, каструля – каструлі, стіл – столи;

М’яч – м’ячі, олівець – олівці, кубик – кубики;

«Чого не стало?» Дорослий викладає перед дитиною декілька різних предметів (4 – 7). Потім просить дитину запам’ятати всі предмети і відвернутися, а сам в цей час прибирає один будь-який предмет. Дитині пропонується подивитися уважно і назвати, чого не стало. Обов’язково потрібно звертати увагу на закінчення в словах.

• Слухаємо звуки.

 Прислухайтеся до звуків на кухні: вода капає з крана, крупа пересипається, ложка дзвенить в порожньому стакані. Постукайте з різних предметів на кухні, прислухайтеся – одні звучать голосно, інші – тихо, треті – глухо і т. д. Пограйте в гру «Вгадай, що стукає» з малюком.

• Разом з дитиною спробуйте приготувати незвичайну вечерю. У назві страв повинен бути звук «З». Що можна приготувати? Салат, сирники, морс, суп. Не плутайте тверді і м’які приголосні звуки! І якщо дитина скаже «оселедець», то похваліть його, але інтонацією дайте відчути різницю між звучанням твердого і м’якого звуку. За цим же принципом придумайте меню з назвами страв, де зустрічаються інші звуки.

 

• Запропонуйте дитині прибрати або помити посуд, в назві якої звук «Ч» — чашки, чайник, а потім зі звуком «Л» — ложки, виделки, салатник і т. д.

 

• Покажіть дитині свої покупки. Нехай він перерахує ті з них, у назві яких є звук «Р». Якщо дитина не може відповісти, запропонуйте навідні запитання:

Кар-р-р-топлю  або капусту?

Ар-р-р – буз або диню ?

Пер-р-рсики або банани?

Цибулю або огір-р-рки?

Помідор-р-ри або баклажани?

 

• Наші помічники

Як одним словом назвати прилад, який варить каву (кавоварка), ріже овочі (овочерізка), меле каву (кофемолка), вичавлює сік (соковижималка), чистить картоплю (картофелечистка)?

 

Бажаю успіхів.