Річні завдання на 2022-2023 навчальний рік

 1.Продовжити роботу щодо соціального розвитку, формування у дошкільників моделей поведінки сталого способу життя

1. Очікувані результати:
   • розвиток у дитини відповідального екологічного ставлення до природного довкілля, ціннісного ставлення до природи (освітня лінія «Дитина у природному довкіллі»)
   • формування навичок соціально-визнаної поведінки (освітня лінії «Дитина в соціумі»)
   • формування пошуково-дослідних умінь, здатності застосовувати отримані знання в практичній діяльності (освітня ліня «Дитина у сенсорно-пізнавальному просторі»).

2.Підвищити якість дошкільної освіти засобами педагогічних технологій   спрямованих на розвиток особистості дитини   

1. Очікувані результати:
   • розуміння батьками важливості якісного навчання дитини;
   • поглибити освітній рівень педагогів шляхом проведення тренінгів, обміну досвідом;
   • забезпечити укомплектування розвивальними посібниками за певними технологіями;
   • зробити освітній процес цікавим для дітей;
   • забезпечити активну участь батьків у впровадженні технологій.

3. Спрямувати роботу колективу та батьків на актуалізацію основних завдань з безпеки життєдіяльності дошкільників шляхом формування знань спрямованих на запобігання виникнення і поширення хвороби (COVID-19) та цінного ставлення до свого здоров’я.

1. Очікувані результати:
   • навчити дітей дотримуватися необхідних правил гігієни;
   • налогодити співпрацю з батьками з даного питання.   

4. Продовжувати роботу з налагодження тісної взаємодії з родинами та громадськістю щодо надання якісної дошкільної освіти завдяки розширенню форм та видів співпраці з ними, прозорості та відкритості роботи закладу через роботу веб-сайту та відкритій групі в соціальній мережі Facebook.

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

Правила та ризики відвідування дітьми ЗДО на період карантину у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)
Правила:

1. Повернення учасників освітнього процесу до закладу освіти можливе лише за наявності інформації щодо задовільного стану здоров’я та відсутності контактів з інфікованими особами згідно поетапного графіку прийому.

2. Перед початком відвідування ЗДО заповнити наданий вихователями опитувальник.

3. Під час першого відвідування дитиною ЗДО після карантину необхідно надати заповнений опитувальник.

4. Приводити до ЗДО тільки здорову дитину.

5. Дитина з будь-якими ознаками хвороби залишається вдома!

6. У разі виявлення проявів захворювання у дитини вдома обов’язково повідомити про це вихователя та медичну сестру ЗДО.

7. Прийом дітей до ЗДО здійснюється до 8.00.

8. Батьки та супроводжуючі особи повинні одягати респіратор або захисну маску (у тому числі саморобну), так щоб були покриті ніс та рот.

9. В будівлю закладу батьки не допускаються.

10. Очікування на території повинно бути обмежено.

11. Температурний скринінг дітей проводять при вході (початковий) у заклад та кожні 4 години (поточний).

12. Діти, в яких виявлено температуру тіла понад 37,2° С або ознаки респіраторних захворювань:
при проведенні початкового температурного скринінгу – не допускаються до відвідування;
при поточному скринінгу – ізолюються з відповідним інформуванням медичного працівника та батьків.

13. Приносити іграшки, будь-які предмети та їжу з дому в ЗДО заборонено.

14. У разі виникнення необхідності забрати дитину під час перебування її у будівлі закладу – батькам необхідно повідомити вихователя про свій прихід до ЗДО за дитиною за 10 хв. по телефону, щоб супроводжуюча особа вивела дитину з приміщення ЗДО.

15. У разі, якщо дитина почала відвідувати ЗДО та захворіла, наступний прийом здійснюється за наявності медичної довідки лікаря.

Ризики:

1. При дезінфекції рук дітей спиртовмісними антисептиками, може існувати ризик алергічних реакцій та проблем зі шкірою.

2. Зміни у емоційному стані дитини, обумовлені обмеженнями фізичних контактів, зменшенням кількості іграшок та сенсорного матеріалу в оточуючому середовищі, обмеженням дитини у діях та проявах.

3. Зараження коронавірусом через безсимптомність протікання хвороби у дітей дошкільного віку.

4. Виникнення тривожних відчуттів під час можливої ізоляції дитини.

Зведені показники реалізації змісту Базового компоненту дошкільної освіти  інваріантного складника

Мета моніторингу:

– виявлення рівня відповідності результатів освітньої діяльності ДНЗ стандартам і вимогам дошкільної освіти.

Завдання моніторингу:

– отримати об’єктивну інформацію про якість організації освітнього процесу;

– прогнозувати шляхи його поліпшення;

– безперервно спостерігати за динамікою розвитку в ДНЗ, своєчасно виявляти зміни і ті фактори, які викликають ці зміни;

– підвищувати мотивацію співробітників в галузі забезпечення освітніх послуг.

Порівняльна таблиця результативності освітнього процесу

за І та ІІ півріччя 2021-2022 н.р. в І молодших групах № 16, 17

де: В – високий, Д – достатній, С – середній, Н – низький

Порівняльна таблиця результативності освітнього процесу

за І та ІІ півріччя 2021-2022 н.р. в групах молодшого віку №  5,8,2

де: В – високий, Д – достатній, С – середній, Н – низький

 Порівняльна таблиця результативності освітнього процесу

за І та ІІ півріччя 2021-2022 н.р. в групах середнього віку № 3, 6,7,4

де: В – високий, Д – достатній, С – середній, Н – низький

Порівняльна таблиця результативності освітнього процесу

за І та ІІ півріччя 2021-2022 н.р. в групах старшого віку № 1,3,6,9  

де: В – високий, Д – достатній, С – середній, Н – низький

Висновок: Дані, наведені в таблиці свідчать про те, що на кінець навчального року( травень 2021) (у порівнянні з вереснем,2020 ) зросла кількість дітей, які мають високий та достатній рівень компетентності, більшість дітей з низьким рівнем  перейшли на середній і достатній рівні, що свідчить про ефективність освітнього процесу. Діти мають певну систему знань з усіх освітніх ліній (в обсязі вимог програми «Дитина», володіють життєво необхідними уміннями та навичками в кожній із 7-ми освітніх ліній. Окрім загальної позитивної тенденції зростання рівнів досягнень дітей також простежується позитивна динаміка змін кожної дитини. Кожна дитина в певній мірі реалізувала свій потенціал, вона жила та діяла на рівні своїх оптимальних вікових і індивідуальних можливостей. Це свідчить про те, що педагоги зуміли відшукати найефективніші для кожної дитини індивідуальні методи освітньої роботи.

Але залишається декілька освітніх напрямів  на які необхідно звернути увагу. Це освітній напрям «Мовлення дитини», «Дитини у соціумі», «Дитина у сенсорно-пізнавальному просторі» . Це обумовлено:

– особливостями розвитку дітей спеціальних груп з порушенням мовлення ;

– недостатністю завдань з відтворення різних об’єктів навколишнього світу різними способами (моделювання , конструювання);

З огляду на це постає нагальна потреба у посиленні цілеспрямованої роботи з розвитку  мовлення дітей, забезпеченні належних умов засвоєння дитиною культури мовлення та спілкування, елементарних правил користування мовою у різних життєвих ситуаціях, що в свою чергу надасть дітям можливість для духовно – емоційного та пізнавального розвитку. Разом з тим слід звернути увагу на предметно – практичну, технологічну компетентність дітей та розвиток сенсорно – пізнавальних, логіко – математичних та дослідницьких навичок дитини. А також посилити контроль за освітньою роботою даним напрямів роботи.

Інформація про участь педагогічних працівників

 закладу дошкільної освіти у конкурсах, фестивалях, виставках  

Інформація про участь педагогічних працівників

 закладу дошкільної освіти у конкурсах, фестивалях, виставках  протягом  2019-2020 н.р.

Вийшла друком парціальна програма “Дитячий фітнес”.

Приз «Імідж-чемпіон року» Територіального відділу освіти і науки Дніпровського району як найкращий дошкільний заклад за підсумками 2017-2018 навчального року

Програмове забезпечення освітнього процесу

в ЗДО № 175

2023 -2024 н.р.

Основна частина навчального навантаження забезпечує виконання освітньої програми «Дитина від 2 до 7 років».

Навчальний рік розпочинається 1-го вересня 2023 року та закінчується 31 травня 2024 року.   Орієнтовно загальна тривалість канікул, під час яких заняття з вихованцями не проводяться,  складає 115 днів: літні – 90 днів, осінні – 5 календарних днів, зимові – 10 днів, весняні – 5 календарних днів. Зміст  освітнього процесу в закладі визначається Базовим компонентом дошкільної освіти  відповідно до чинних програм розвитку дітей.

Освітня робота в ЗДО № 175 у 2023-2024 навчальному році здійснюється за комплексними і парціальними програмами  рекомендованими МОН України або схваленими для використання у закладах дошкільної освіти комісією з дошкільної педагогіки та психології Науково-методичної ради з питань освіти МОН України, а саме:

Гурток: «Мудрі шахи»

Керівник: Ксендзова О.Ю.

Програма, за якою працює гурток: Парціальна програма та методичні рекомендації з навчання дітей старшого дошкільного віку гри в шахи “Мудрі шахи”.  

Вік дітей: середнього-старшого дошкільного віку (5-6 р.ж.)

Мета: навчити дітей середнього-старшого дошкільного віку основ гри у шахи; орієнтуватися  на шаховій дошці; аналізувати, порівнювати, класифікувати, робити висновки під час гри в шахи; розв’язувати прості шахові задачі; розвивати логічне мислення, пам’ять, увагу, творчі здібності; виховувати самостійність, цілеспрямованість, наполегли­вість у досягненні мети; повагу і толерантність до партнера; позитивне ставлення до успіхів інших дітей; уміння спокійно реагувати на свої невдачіу грі, прагнення самостійно досягати успіхів.

Зміст роботи: заняття, створення ігрових ситуацій, використання шахових дидактичних ігор.

Вартість: безоплатний гурток

Гурток з оздоровчої гімнастики:

«Дитячий фітнес»

Додаткові освітні послуги проходять через виконання варіативної складової змісту Базового компоненту дошкільної освіти. В організації роботи керувалися Листом МОН України «Щодо вирішення окремих питань діяльності керівників гуртків дошкільних навчальних закладів» (лист від 18.09.2015 № 1/9-473), за згодою батьків дитини, на основі угоди між батьками та дошкільним навчальним закладом та у межах гранично допустимого навантаження дитини. Оволодіння над програмовими завданнями в системі дошкільної освіти дає можливість кожній дитині розширити свої знання в тій чи іншій галузі, розвинути природні здібності, нахили.

Керівник: Ксендзова О.Ю.

Програма, за якою працює гурток: Парціальна програма  «Дитячий фітнес» (ДНЗ № 175 «Дитячий фітнес» автор Ксендзова О.Ю.).

Вік дітей: молодшого дошкільного віку (4 р.ж.) та середнього-старшого дошкільного віку (5-6 р.ж.)

Мета: створення оптимальних умов для всебічного повноцінного розвитку здібностей та зміцнення здоров’я дітей.

Зміст роботи: Кожне навчально-тренувальне заняття має певну структуру.

 Завдання:

1. Навчальні:
   • навчати елементам акробатичних вправ;
   • розвивати музичний ритм, красу рухів та творчі здібності;
   • розвивати фізичні якості: швидкість, силу, гнучкість, витривалість, координацію рухів;
   • вдосконалювати рухову активність дітей.
2. Оздоровчі:
   • сприяти профілактиці порушень опорно-рухового апарату;
   • сприяти формуванню правильної постанови;
   • сприяти зміцненню м’язів стопи.
3. Виховні:
   • виховувати вольовий дисциплінованих дітей;
   • виховувати у дітей потребу до занять з фізичної культури;
   • пропагувати фізкультуру та спорт;
   • виховувати почуття впевненості в собі.

Форма підведення підсумків – контрольні заняття, до яких розроблені гімнастичні ігрові етюди. Здобуті знання й навички діти будуть демонструвати в різноманітних фізкультурних дозвіллях, розвагах і спортивних святах. 

Вартість: 139,63грн. в місяць

Порядок оплати: на розрахунковий рахунок ТВО

ТЕЛЕФОН ДОВІРИ

(061) 286-27-02

19 січня 2019 року набув чинності Закон України від 18.12.2019 року № 2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)»

Крім цього, внесено відповідні доповнення до статей Закону «Про освіту», які визначають права та обов’язки засновника та керівника закладу освіти, педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу здобувачів освіти та їхніх батьків.

Зокрема, передбачено обов’язок засновника закладу освіти вживати заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від булінгу.

Керівник закладу освіти має забезпечувати створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування), у тому числі:

• розглядати заяви про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видавати рішення про проведення розслідування;
• забезпечувати виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);
• повідомляти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.

Передбачено також  зобов’язання закладів освіти забезпечувати на своїх веб-сайтах відкритий доступ до правил поведінки здобувача освіти в закладі освіти, плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу, порядку подання та розгляду заяв (з дотриманням конфіденційності) про випадки булінгу від здобувачів освіти, їх батьків.

Педагогічні працівники:

мають право на захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю;

зобов’язані повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб, вживати невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування).

Зміни щодо протидії булінгу внесено також до спеціальних законів «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про професійну (професійно-технічну) освіту», «Про вищу освіту».

Запроваджується адміністративна відповідальність за булінг. Так, доповненою статтею 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що булінг (цькування), що вчиняється стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Якщо цькування вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, то штраф становитиме від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Також передбачено, що неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів поліції про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку.

Інструктивно-методичні рекомендації  МОН України “Щодо організації діяльності  інклюзивних груп в закладах дошкільної освіти” від 13.11.2018    № 1/9-691

Наказ МОН України від 01.10.2010 № 912 “Про затвердження концепції розвитку інклюзивного навчання”

Лист МОН України від 13.11.2018 № 1/9-691 ” Інструктивно-методичні рекомендації щодо організації  діяльності  інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти” 

Лист МОН України від 02.01.2013 № 1/9 – 1 “Про визначення завдань працівників психологічної служби системи освіти в умовах інклюзивного навчання”

«Інклюзія в дії»

Перший етап введення дітей з особливостями психофізичного розвитку до загальноосвітнього простору здійснюється в дошкільному закладі.

Включення таких дітей у педпроцес дитсадка змі­нює насамперед установки дорослих: у всіх дітей є особливості, а не тільки у дітей з особливи­ми освітніми потребами. Дотепер у педагогічній практиці цим особливостям не завжди приділялася належна увага. Особливості “особливих” дітей не помічати неможливо — доводиться змінювати пед­процес, щоб професійно розв’язувати проблеми їх освіти разом з іншими. Водночас, створюючи спе­ціальні особливі умови для “особливих” дітей, пору­шуємо принцип рівних прав для інших вихованців. Тому маємо навчитися працювати, враховуючи ін­дивідуальні особливості кожного.

За такого підходу

 педагогіка змінюється в ці­лому: вона стає інклюзивною, не тільки в тому сен­сі, що “особливі” діти мають бути включені в уже вибудуваний процес трансляції знань, умінь та навичок дітям, які розвиваються нормально, а й у тому, що освіта з урахуванням індивідуальних від­мінностей дітей потребує створення нових форм та способів організації освітнього процесу. Тут потріб­ний постійний творчий пошук, внесок від кожного. До педпроцесу залучаються всі його учасники — педагоги, батьки, діти, адміністрація. Розглянемо основні принципи дошкільної інклюзивної освіти.

Принципи дошкільної інклюзивної освіти

• Принцип індивідуального підходу пе­редбачає вибір форм, методів і засобів на­вчання та виховання з урахуванням індивіду­альних освітніх потреб кожної дитини в групі. Індивідуальні програми розвитку ґрунтуються на діагностиці функціонального стану дитини й припускають вироблення індивідуальної стра­тегії розвитку конкретного вихованця. Індиві­дуальний підхід передбачає не тільки увагу до потреб дитини, але й надає їй самій можли­вості реалізувати свою індивідуальність.

• Принцип підтримки самостійної актив­ності дитини. Реалізація цього принципу дає змогу формувати соціально активну особис­тість, яка є суб’єктом свого розвитку та соці­ально значущої діяльності. Якщо активність — цілком прерогатива дорослих, формується так звана “навчена безпорадність” — феномен, коли дитина очікує зовнішньої ініціативи, сама лишаючись пасивною. Це стосується і батьків дітей з особливими потребами. Батьки мо­жуть сподіватися на допомогу або активно до­магатися пільг від держави, ігноруючи власні можливості участі у соціальному житті.

• Принцип активного залучення в освітній процес усіх його учасників передбачає створен­ня умов для розуміння та прийняття одне одного з метою досягнення плідної взаємодії на гуманіс­тичній основі. Інклюзія — активне включення дітей, батьків і фахівців у спільну діяльність.
• Принцип міждисциплінарного підходу. Різ­номанітність індивідуальних характеристик дітей диктує необхідність комплексного, міждисциплі­нарного підходу до методів та засобів виховання й навчання. Фахівці (вихователь, логопед, соціальний педагог, психолог, дефектолог, за участю старшого вихователя), що працюють у групі, регулярно здій­снюють діагностику дітей та складають в результаті обговорення освітній план дій, розрахований як на конкретну дитину, так і на групу в цілому.
• Принцип варіативності в організації проце­сів навчання і виховання. Включення в інклюзив­ну групу дітей з різними особливостями розвитку передбачає наявність варіативного розвиваль- ного середовища, тобто відповідних розвиваль- них та дидактичних посібників, засобів навчання, безбар’єрного середовища, варіативної методич­ної бази та здатність педагога до застосування різ­номанітних методів і засобів роботи як загальної (дошкільної), так і спеціальної педагогіки.
• Принцип партнерської взаємодії із сім’єю. Завдання фахівця — встановити довірчі партнерські взаємини з рідними дитини, домовитися про спіль­ні дії, уважно ставити