"ОЛЕНКА"

Зведені показники реалізації змісту Базового компоненту дошкільної освіти  інваріантного складника

Мета моніторингу:

– виявлення рівня відповідності результатів освітньої діяльності ДНЗ стандартам і вимогам дошкільної освіти.

Завдання моніторингу:

– отримати об’єктивну інформацію про якість організації освітнього процесу;

– прогнозувати шляхи його поліпшення;

– безперервно спостерігати за динамікою розвитку в ДНЗ, своєчасно виявляти зміни і ті фактори, які викликають ці зміни;

– підвищувати мотивацію співробітників в галузі забезпечення освітніх послуг.

Порівняльна таблиця результативності освітнього процесу

за І та ІІ півріччя 2021-2022 н.р. в І молодших групах № 16, 17

де: В – високий, Д – достатній, С – середній, Н – низький

Порівняльна таблиця результативності освітнього процесу

за І та ІІ півріччя 2021-2022 н.р. в групах молодшого віку №  5,8,2

де: В – високий, Д – достатній, С – середній, Н – низький

 Порівняльна таблиця результативності освітнього процесу

за І та ІІ півріччя 2021-2022 н.р. в групах середнього віку № 3, 6,7,4

де: В – високий, Д – достатній, С – середній, Н – низький

Порівняльна таблиця результативності освітнього процесу

за І та ІІ півріччя 2021-2022 н.р. в групах старшого віку № 1,3,6,9  

де: В – високий, Д – достатній, С – середній, Н – низький

Висновок: Дані, наведені в таблиці свідчать про те, що на кінець навчального року( травень 2021) (у порівнянні з вереснем,2020 ) зросла кількість дітей, які мають високий та достатній рівень компетентності, більшість дітей з низьким рівнем  перейшли на середній і достатній рівні, що свідчить про ефективність освітнього процесу. Діти мають певну систему знань з усіх освітніх ліній (в обсязі вимог програми «Дитина», володіють життєво необхідними уміннями та навичками в кожній із 7-ми освітніх ліній. Окрім загальної позитивної тенденції зростання рівнів досягнень дітей також простежується позитивна динаміка змін кожної дитини. Кожна дитина в певній мірі реалізувала свій потенціал, вона жила та діяла на рівні своїх оптимальних вікових і індивідуальних можливостей. Це свідчить про те, що педагоги зуміли відшукати найефективніші для кожної дитини індивідуальні методи освітньої роботи.

Але залишається декілька освітніх напрямів  на які необхідно звернути увагу. Це освітній напрям «Мовлення дитини», «Дитини у соціумі», «Дитина у сенсорно-пізнавальному просторі» . Це обумовлено:

– особливостями розвитку дітей спеціальних груп з порушенням мовлення ;

– недостатністю завдань з відтворення різних об’єктів навколишнього світу різними способами (моделювання , конструювання);

З огляду на це постає нагальна потреба у посиленні цілеспрямованої роботи з розвитку  мовлення дітей, забезпеченні належних умов засвоєння дитиною культури мовлення та спілкування, елементарних правил користування мовою у різних життєвих ситуаціях, що в свою чергу надасть дітям можливість для духовно – емоційного та пізнавального розвитку. Разом з тим слід звернути увагу на предметно – практичну, технологічну компетентність дітей та розвиток сенсорно – пізнавальних, логіко – математичних та дослідницьких навичок дитини. А також посилити контроль за освітньою роботою даним напрямів роботи.

Comments are closed.