Програмове забезпечення освітнього процесу

в ЗДО № 175

2024 -2025 н.р.

Основна частина навчального навантаження забезпечує виконання освітньої програми «Дитина від 2 до 7 років».

Навчальний рік розпочинається 2-го вересня 2024 року та закінчується 31 травня 2025 року.   Орієнтовно загальна тривалість канікул, під час яких заняття з вихованцями не проводяться,  складає 115 днів: літні – 90 днів, осінні – 5 календарних днів, зимові – 10 днів, весняні – 5 календарних днів. Зміст  освітнього процесу в закладі визначається Базовим компонентом дошкільної освіти  відповідно до чинних програм розвитку дітей.

Освітня робота в ЗДО № 175 у 2024-2025 навчальному році здійснюється за комплексними і парціальними програмами  рекомендованими МОН України або схваленими для використання у закладах дошкільної освіти комісією з дошкільної педагогіки та психології Науково-методичної ради з питань освіти МОН України, а саме:

Гурток: «Мудрі шахи»

Керівник: Ксендзова О.Ю.

Програма, за якою працює гурток: Парціальна програма та методичні рекомендації з навчання дітей старшого дошкільного віку гри в шахи “Мудрі шахи”.  

Вік дітей: середнього-старшого дошкільного віку (5-6 р.ж.)

Мета: навчити дітей середнього-старшого дошкільного віку основ гри у шахи; орієнтуватися  на шаховій дошці; аналізувати, порівнювати, класифікувати, робити висновки під час гри в шахи; розв’язувати прості шахові задачі; розвивати логічне мислення, пам’ять, увагу, творчі здібності; виховувати самостійність, цілеспрямованість, наполегли­вість у досягненні мети; повагу і толерантність до партнера; позитивне ставлення до успіхів інших дітей; уміння спокійно реагувати на свої невдачіу грі, прагнення самостійно досягати успіхів.

Зміст роботи: заняття, створення ігрових ситуацій, використання шахових дидактичних ігор.

Вартість: безоплатний гурток

Гурток з оздоровчої гімнастики:

«Дитячий фітнес»

Додаткові освітні послуги проходять через виконання варіативної складової змісту Базового компоненту дошкільної освіти. В організації роботи керувалися Листом МОН України «Щодо вирішення окремих питань діяльності керівників гуртків дошкільних навчальних закладів» (лист від 18.09.2015 № 1/9-473), за згодою батьків дитини, на основі угоди між батьками та дошкільним навчальним закладом та у межах гранично допустимого навантаження дитини. Оволодіння над програмовими завданнями в системі дошкільної освіти дає можливість кожній дитині розширити свої знання в тій чи іншій галузі, розвинути природні здібності, нахили.

Керівник: Ксендзова О.Ю.

Програма, за якою працює гурток: Парціальна програма  «Дитячий фітнес» (ДНЗ № 175 «Дитячий фітнес» автор Ксендзова О.Ю.).

Вік дітей: молодшого дошкільного віку (4 р.ж.) та середнього-старшого дошкільного віку (5-6 р.ж.)

Мета: створення оптимальних умов для всебічного повноцінного розвитку здібностей та зміцнення здоров’я дітей.

Зміст роботи: Кожне навчально-тренувальне заняття має певну структуру.

 Завдання:

1. Навчальні:
   • навчати елементам акробатичних вправ;
   • розвивати музичний ритм, красу рухів та творчі здібності;
   • розвивати фізичні якості: швидкість, силу, гнучкість, витривалість, координацію рухів;
   • вдосконалювати рухову активність дітей.
2. Оздоровчі:
   • сприяти профілактиці порушень опорно-рухового апарату;
   • сприяти формуванню правильної постанови;
   • сприяти зміцненню м’язів стопи.
3. Виховні:
   • виховувати вольовий дисциплінованих дітей;
   • виховувати у дітей потребу до занять з фізичної культури;
   • пропагувати фізкультуру та спорт;
   • виховувати почуття впевненості в собі.

Форма підведення підсумків – контрольні заняття, до яких розроблені гімнастичні ігрові етюди. Здобуті знання й навички діти будуть демонструвати в різноманітних фізкультурних дозвіллях, розвагах і спортивних святах. 

Вартість: 139,63грн. в місяць

Порядок оплати: на розрахунковий рахунок ТВО

ТЕЛЕФОН ДОВІРИ

(061) 286-27-02

19 січня 2019 року набув чинності Закон України від 18.12.2019 року № 2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)»

Крім цього, внесено відповідні доповнення до статей Закону «Про освіту», які визначають права та обов’язки засновника та керівника закладу освіти, педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу здобувачів освіти та їхніх батьків.

Зокрема, передбачено обов’язок засновника закладу освіти вживати заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від булінгу.

Керівник закладу освіти має забезпечувати створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування), у тому числі:

• розглядати заяви про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видавати рішення про проведення розслідування;
• забезпечувати виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);
• повідомляти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.

Передбачено також  зобов’язання закладів освіти забезпечувати на своїх веб-сайтах відкритий доступ до правил поведінки здобувача освіти в закладі освіти, плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу, порядку подання та розгляду заяв (з дотриманням конфіденційності) про випадки булінгу від здобувачів освіти, їх батьків.

Педагогічні працівники:

мають право на захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю;

зобов’язані повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб, вживати невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування).

Зміни щодо протидії булінгу внесено також до спеціальних законів «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про професійну (професійно-технічну) освіту», «Про вищу освіту».

Запроваджується адміністративна відповідальність за булінг. Так, доповненою статтею 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що булінг (цькування), що вчиняється стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Якщо цькування вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, то штраф становитиме від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Також передбачено, що неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів поліції про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку.

Інструктивно-методичні рекомендації  МОН України “Щодо організації діяльності  інклюзивних груп в закладах дошкільної освіти” від 13.11.2018    № 1/9-691

Наказ МОН України від 01.10.2010 № 912 “Про затвердження концепції розвитку інклюзивного навчання”

Лист МОН України від 13.11.2018 № 1/9-691 ” Інструктивно-методичні рекомендації щодо організації  діяльності  інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти” 

Лист МОН України від 02.01.2013 № 1/9 – 1 “Про визначення завдань працівників психологічної служби системи освіти в умовах інклюзивного навчання”

«Інклюзія в дії»

Перший етап введення дітей з особливостями психофізичного розвитку до загальноосвітнього простору здійснюється в дошкільному закладі.

Включення таких дітей у педпроцес дитсадка змі­нює насамперед установки дорослих: у всіх дітей є особливості, а не тільки у дітей з особливи­ми освітніми потребами. Дотепер у педагогічній практиці цим особливостям не завжди приділялася належна увага. Особливості “особливих” дітей не помічати неможливо — доводиться змінювати пед­процес, щоб професійно розв’язувати проблеми їх освіти разом з іншими. Водночас, створюючи спе­ціальні особливі умови для “особливих” дітей, пору­шуємо принцип рівних прав для інших вихованців. Тому маємо навчитися працювати, враховуючи ін­дивідуальні особливості кожного.

За такого підходу

 педагогіка змінюється в ці­лому: вона стає інклюзивною, не тільки в тому сен­сі, що “особливі” діти мають бути включені в уже вибудуваний процес трансляції знань, умінь та навичок дітям, які розвиваються нормально, а й у тому, що освіта з урахуванням індивідуальних від­мінностей дітей потребує створення нових форм та способів організації освітнього процесу. Тут потріб­ний постійний творчий пошук, внесок від кожного. До педпроцесу залучаються всі його учасники — педагоги, батьки, діти, адміністрація. Розглянемо основні принципи дошкільної інклюзивної освіти.

Принципи дошкільної інклюзивної освіти

• Принцип індивідуального підходу пе­редбачає вибір форм, методів і засобів на­вчання та виховання з урахуванням індивіду­альних освітніх потреб кожної дитини в групі. Індивідуальні програми розвитку ґрунтуються на діагностиці функціонального стану дитини й припускають вироблення індивідуальної стра­тегії розвитку конкретного вихованця. Індиві­дуальний підхід передбачає не тільки увагу до потреб дитини, але й надає їй самій можли­вості реалізувати свою індивідуальність.

• Принцип підтримки самостійної актив­ності дитини. Реалізація цього принципу дає змогу формувати соціально активну особис­тість, яка є суб’єктом свого розвитку та соці­ально значущої діяльності. Якщо активність — цілком прерогатива дорослих, формується так звана “навчена безпорадність” — феномен, коли дитина очікує зовнішньої ініціативи, сама лишаючись пасивною. Це стосується і батьків дітей з особливими потребами. Батьки мо­жуть сподіватися на допомогу або активно до­магатися пільг від держави, ігноруючи власні можливості участі у соціальному житті.

• Принцип активного залучення в освітній процес усіх його учасників передбачає створен­ня умов для розуміння та прийняття одне одного з метою досягнення плідної взаємодії на гуманіс­тичній основі. Інклюзія — активне включення дітей, батьків і фахівців у спільну діяльність.
• Принцип міждисциплінарного підходу. Різ­номанітність індивідуальних характеристик дітей диктує необхідність комплексного, міждисциплі­нарного підходу до методів та засобів виховання й навчання. Фахівці (вихователь, логопед, соціальний педагог, психолог, дефектолог, за участю старшого вихователя), що працюють у групі, регулярно здій­снюють діагностику дітей та складають в результаті обговорення освітній план дій, розрахований як на конкретну дитину, так і на групу в цілому.
• Принцип варіативності в організації проце­сів навчання і виховання. Включення в інклюзив­ну групу дітей з різними особливостями розвитку передбачає наявність варіативного розвиваль- ного середовища, тобто відповідних розвиваль- них та дидактичних посібників, засобів навчання, безбар’єрного середовища, варіативної методич­ної бази та здатність педагога до застосування різ­номанітних методів і засобів роботи як загальної (дошкільної), так і спеціальної педагогіки.
• Принцип партнерської взаємодії із сім’єю. Завдання фахівця — встановити довірчі партнерські взаємини з рідними дитини, домовитися про спіль­ні дії, уважно ставити