Увага !

Карантин подовжено до 31 грудня 2021 року! 

Постанова Головного санітарного лікаря України від 25.08.2021 р. № 8 «Про затвердження протиепідемічних заходів у закладах дошкільної освіти на період карантину у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID — 19)

Як говорити про коронавірус з маленькими дітьми (рекомендації  для батьків від Unicef)

ЕЛЕКТРОННИЙ КАТАЛОГ РОЗВИВАЮЧИХ ІГОР ДЛЯ ДІТЕЙ РАННЬОГО ТА ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ПІД ЧАС АДАПТИВНОГО КАРАНТИНУ

Піший перехід. Планування на рік. https://vseosvita.ua/library/pisij-perehidplanuvanna-na-rik-275003.html

Психологія і педагогіка у протидії пандемії COVID-19. Інтернет-посібник. http://ipood.com.ua/data/NDR/COVID19/COVID19_new.pdf

План  на літній оздоровчий період в ЗДО. https://www.pedrada.com.ua/article/2352-plan-roboti-na-ltny-ozdorovchiy-perod-v-dnz

Пам’ятка  – інструктаж з БЖД під час літніх канікул. https://urokok.com.ua/our-school-news/1715-pamyatka-instruktazh-z-bzhd-pid-chas-litnih-kanikul.html

Дидактична  гра – складанка «Як ми дорослішаємо?» https://anelok.in.ua/product/dydaktychna-hra-skladanka-yak-my-doroslishaiemo

Картотека ігор для дітей дошкільного віку «Граємо на дистанції» https://vseosvita.ua/library/kartoteka-igor-dla-ditej-doskilnogo-viku-graemo-na-distancii-287012.html

Картотека малорухливих та рухливих ігор з фізичним дистанціюванням для використання в ЗДО. https://vseosvita.ua/library/kartoteka-maloruhlivih-ta-ruhlivih-igor-z-fizicnim-distanciuvannam-dla-vikoristanna-v-zdo-288078.html

Картотека рухливих ігор з дотриманням фізичної дистанції для дітей раннього віку. https://vseosvita.ua/library/kartoteka-ruhlivih-igr-z-dotrimannam-fizicnoi-distancii-dla-ditej-rannogo-viku-288049.html

Чисті руки – запорука здоров’я. Досліди з милом. YouTube.com

Безпечний відпочинок влітку. YouTube.com

Картотека ігор для дітей дошкільного віку з соціо — ігрової технології. https://vseosvita.ua/library/kartoteka-igor-dla-ditej-doskilnogo-viku-z-socio-igrovivoi-tehnologii-227641.html

Картотека рухливих ігор для дошкільників. https://vseosvita.ua/library/kartoteka-ruhlivih-igor-dla-doskilnikiv-229560.html

«21 сайт для дітей з ООП» https://vseosvita.ua/library/21-sajt-dla-ditej-z-oop-265933.html

Дітям про правила карантину. YouTube

З’явились мультики, що допоможуть малюкам перемогти стрес на карантині https://osvitoria.media/news/z-yavylys-multyky-shho-dopomozhut-dityam-peremogty-stres-na-karantyni/

Миємо руки правильно. YouTube.com

Харчування дітей вдома після перебування їх в ЗДО. https://vseosvita.ua/library/konsultacia-dla-batkiv-harcuvanna-ditej-vdoma-pisla-perebuvanna-ih-v-dnz-264932.html

Що таке віруси? Як вони живуть?чи не живуть? Та як себе вберегти від  них? https://vseosvita.ua/library/virusi-36147.html

Маша і мило. Дітям про особисту гігієну. YouTube.com

Демонстраційний матеріал. «Корона вірус. Як уникнути зараження?» https://sonechko.net.ua/goods/demonstracijnij-material-koronavirus-ak-uniknuti-zarazenna

Презентація для батьків «Як говорити з дітьми про короно вірус та карантин» https://vseosvita.ua/library/prezentacia-dla-batkiv-karantin-cas-dla-cikavago-dozvilla-z-ditmi-275108.html

«Як говорити з дітьми про корона вірус? Підвищення якості дошкільної освіти в Україні. YouTube.com

Навчально-дидактичний наочний комплект  «Правила звичайні знаємо – віруси на відстані тримаємо» https://anelok.in.ua/product/navchal-no-dydaktychnyy-naochnyy-komplekt-pravyla-zvychayni-znaiemo-virusy-na-vidstani-trymaiemo

Правила поведінки під час літніх канікул. https://vseosvita.ua/library/pravila-povedinki-pid-cas-litnih-kanikul-139733.html

Що треба знати про новий коронавірус?  https://covid19.com.ua/

Як розважити дитину під час карантину. https://childdevelop.com.ua/ https://childdevelop.com.ua/worksheets/tag-detsad-sortpop

НА ПРОГУЛЯНЦІ (гра на увагу, слухайте віршик та виконуйте спортивні вправи). https://www.youtube.com/watch?v=ioe-GQ6UtUU

Шановні батьки майбутніх першокласників!

у 2021/2022 н.р.

Вступ до школи – важливий крок для Ваших дітей. Інформацією про набір учнів до 1-х класів закладів загальної середньої освіти Дніпровського району ми раді поділитися за посиланнями.

Згідно з Законом Україн «Про повну загальну середню освіту» вся система загальної середньої освіти має бути поділена на три рівні:

початкова школа – здобуття початкової освіти (1-4 класи),

гімназія – здобуття базової середньої освіти (5-9 класи),

ліцей – здобуття профільної середньої освіти (10-12 класи).

Що мають знати батьки про процедуру зарахування в перший клас

Бажаємо успіхів!

Поради для батьків майбутніх першокласників

• Не ставтеся до дитини як до маленької. Давайте їй посильну роботу вдома, визначте коло її обов’язків. Робіть це м’яко: «Ти в нас уже дорослий, ми можемо тобі довірити помити посуд».
• Визначте загальні інтереси вашої сім’ї. Це може бути як спільний перегляд мультфільмів, так і розв’язання життєвих ситуацій, обговорення сімейних проблем.
• Залучайте дитину до економічних справ родини. Поступово привчайте її порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному бюджеті. Наприклад, дайте гроші на хліб і морозиво, коментуючи ціну на той і на той товар.
• Не сваріть, не ображайте дитину в присутності сторонніх осіб. Якщо на дитину скаржаться в її присутності, скажіть: «Дякую, ми обов’язково поговоримо на цю тему».
• Навчіть дитину ділитися своїми проблемами, обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли з однолітками та дорослими. Щиро цікавтеся думкою дитини — лише так ви зможете сформувати в неї правильну життєву позицію.
• Намагайтеся якомога частіше говорити з дитиною. Розвиток її мовлення — це запорука успішного навчання.
• Відповідайте на кожне запитання дитини, лише так її пізнавальний інтерес ніколи не згасне.
• Намагайтеся дивитися на світ очима вашої дитини, адже бачити світ очима іншого — основа взаєморозуміння.
• Частіше хваліть дитину. На скарги про те, що щось не виходить, скажіть: «Вийде обов’язково, потрібно ще раз спробувати. Якщо тобі буде потрібна моя допомога, я охоче тобі допоможу».
• Формуйте високий рівень домагань. І вірте, що ваша дитина зможе все, потрібно лише їй допомогти. Хваліть малюка словом, усмішкою, ласкою.
• Не будуйте взаємини з дитиною на заборонах. Завжди пояснюйте причини своїх вимог, якщо можливо, запропонуйте альтернативу.
• Любіть дитину, знаходьте радість у спілкуванні з нею.
• Ваша повага до дитини — фундамент шанобливого ставлення дитини до вас у майбутньому.

Усе, що варто знати батькам про «НОВУ УКРАЇНСЬКУ ШКОЛУ»

Нова українська школа — це назва реформи загальної середньої освіти, яку зараз реалізовує Міністерство освіти і науки спільно з сотнями вчителів і управлінців з освіти по всій Україні.

Головна ідея Нової української школи — компетентнісне навчання. Це означає, що учні не просто набуватимуть знань, а вчитимуться використовувати їх на практиці й опановуватимуть навички. Школа має сформувати ядро знань, на яке накладатимуться уміння, як користуватися цими знаннями, цінності та навички.

Робота в команді. Значну частину навчального часу в НУШ присвячено роботі в групі. Причому школярі не просто разом розв’язуватимуть, наприклад, математичні приклади, а робитимуть проекти і спільно шукатимуть рішення проблем.

Дослідження і вміння вчитися. Навчання в НУШ побудоване на дослідженнях: дитина самостійно шукатиме відповіді на запитання, осмислюватиме вивчене, а вчитель допомагатиме їй у цьому. Тому в НУШ діти часто навчатимуться граючись. Діти опановуватимуть той самий навчальний матеріал, але в інший спосіб. А вчителю не потрібно буде більшість часу розповідати щось класу, стоячи біля дошки. Через гру — тобто моделювання ситуацій із додаванням руху, гумору й творчих завдань — учні зможуть дізнатись набагато більше.

Емоційний інтелект і вміння спілкуватися. Людина з розвиненим емоційним інтелектом розуміє власні емоції, керує ними й дослухається до відчуттів інших. Навчання цьому — одне з важливих завдань нової школи. Дітям пропонуватимуть висловлювати свої почуття і думки, слухати один одного, не робити іншим людям того, що їм неприємно тощо. Цьому навчатимуть під час ранкового кола — щоденної зустрічі, коли діти обговорюватимуть свій емоційний стан, власні думки, актуальні питання класного і шкільного життя або ж просто спілкуватимуться на цікаві їм теми.

Оцінювання в НУШ — спонукальне, а не каральне. Тобто вчитель за допомогою оцінки: фіксує, на якому рівні перебуває дитина, і показує ціль, до якої вона має прямувати. Тому в першому і другому класах не буде балів — замість них запропоноване вербальне оцінювання. Мета — оцінити поступ кожної дитини, а не її відповідність певному еталону. Кожна дитина отримуватиме винагороду за свої старання, розуміючи, що робить успіхи, а також матиме портфоліо особистих досягнень — добірку всіх поробок і творів, які вона виконувала на уроках.

Право на помилку. Помилка — це складова пізнання й дослідження. Тому в НУШ не каратимуть за помилки, а спонукатимуть дитину самостійно їх виправити. Відсутність страху помилки — запорука того, що дитина залишатиметься вмотивованою, навіть якщо їй щось не вдаватиметься.

Нове освітнє середовище. Серед обладнання класів мають бути парти-трансформери, які можна легко пересунути для роботи в групах. Крім того, буде нова навчальна техніка та розвивальні ігри. Традиційні «класні куточки» на стінах класів мають замінити, наприклад, поробки, виконані спільно з дітьми, чи матеріали, що спонукають дитину до роздумів — цікаві запитання, головоломки тощо. Разом з паперовими підручниками учні мають отримати електронні — тож не доведеться носити важкі книжки.

З кожним роком все більше українських дітей користується Інтернетом у повсякденному житті. Можливість підключитися до мережі не тільки через ПК, але й за допомогою мобільних телефонів сприяє цій тенденції. Інтернет надає дітям та молоді неймовірні можливості для здійснення відкриттів, спілкування й творчості. Проте, оскільки з самого початку Інтернет розвивався без будь-якого контролю, сьогодні він містить величезну кількість інформації, причому далеко не завжди безпечної. У зв’язку із цим виникає проблема забезпечення безпеки дітей.

А хто їм може в цьому допомогти, якщо не батьки?

Довіра в родині

Основна рекомендація, що гарантує безпеку дитини в Інтернеті — довірливе спілкування з батьками. Дитина повинна знати, що головні експерти у всіх життєвих ситуаціях — її мама й тато. Не повинно бути таких тем, які дитина боялася б обговорювати з батьками й питань, які дитина посоромилася б поставити.

На жаль, у багатьох родинах довірчі відносини втрачені, і батьки з дітьми живуть поруч, але не разом.

Якщо такі проблеми є у Вас, прочитайте кілька простих рекомендацій, які зможуть відновити довіру у Вашій родині:

* Хоча б 15 хвилин у день спілкуйтеся з дитиною так, щоб ви дивилися одне одному в очі. Але тільки не тоді, коли Ви її лаєте! Контакт «очі в очі», повинен асоціюватися в дитини тільки з теплим, довірчим спілкуванням.

* Починайте й закінчуйте день разом! Будіть дитину вранці, нехай вона бачить Ваш гарний настрій. Намагайтеся, у міру її віку, укладати її спати. Навіть діти 7 років люблять казку на ніч, а для дітей старше важлива щиросердечна бесіда.

Інтернет і діти різного віку

У дітей різного віку відрізняються інтереси, розуміння навколишнього світу й реакція на різні події. Дуже важливо зрозуміти, у якому вигляді й обсязі необхідний інтернет дітям у тому або іншому віці.

Дитині до 7 років цікаво й навіть необхідно грати, особливо — у розвиваючі й сюжетно — рольові ігри. Чому б не надавала перевагу дитина — віртуальним іграм або іграм з батьками й іншими дітьми, — усе буде корисно для її розвитку, зрозуміло, якщо дотримуватися обмежень за часом. Інакше віртуальні ігри можуть швидко стати для маляти сенсом життя, а реального спілкування дитина буде уникати. Відводьте на віртуальні ігри півгодини в день, а на ігри з однолітками — 3-4 години.

З 7 до 11 років, діти як і раніше полюбляють грати й прагнуть використати інтернет саме як майданчик для ігор. Але в цьому віці в дітей прокидається соціальне «Я». Дітям важливо зайняти значуще місце в житті свого маленького світу: класу, школи, дружити з однолітками. Тут їй буде потрібна реальна допомога й проста увага батьків. Перші невдалі спроби дружби в початковій школі можуть травмувати дитину. У цьому випадку батьки зможуть дати їй практичні поради зі встановлення контакту з однолітками, разом беручи участь у віртуальному спілкуванні в мережі. Зрозуміло, у всьому необхідно дотримуватися міри, і тоді інтернет стане дитині помічником у подоланні бар’єрів спілкування, партнером у розвиваючих іграх, учителем у вивченні іноземних мов, джерелом необхідної інформації для уроків і просто — музики, картинок і фотографій, мультфільмів і позитивних емоцій.

Дитина в 11-14 років — це підліток. І найголовнішою, значущою, провідною її діяльністю є спілкування з ровесниками. Тут інтернет може стати просто незамінним помічником. Але, знову ж, всі добре в міру! Інтерактивне спілкування потрібно обов’язково сполучати з реальним. Після 11 років у підлітків уже починає активно прокидатися інтерес до питань дорослого життя, психології статей і всього, що із цим пов’язане. Важливо, щоб відповіді на свої питання підліток знаходив у першу чергу в батьків, а не на сумнівних сайтах. Крім того, у цьому віці в дітей з’являються кумири: співаки, спортсмени й артисти, про які їм хочеться довідатися все. У цьому випадку інтернет — кращий помічник і інформатор.

Але батькам потрібно бути пильними, адже зірок найчастіше супроводжує скандальна інформація.

Дитина старше 14 років — уже досить доросла людина, що вважає, що сама краще знає, як їй треба поводитися, яку музику слухати, що читати, з ким спілкуватися. Цікавтеся всім тим, чим цікавиться Ваша дитина, намагайтеся вникнути в коло її інтересів і спілкуйтеся з нею про них, навіть якщо це «не Ваша тема». Починаючи із цього віку з дитиною можна говорити й про вибір майбутньої професії. А в інтернеті можна знайти безліч інформації, що допоможе дитині визначитися, а Вам — контролювати й, якщо буде потреба, коректувати вибір дитини, знаходячи більше повну інформацію про переваги й про недоліки різних професій.

Новий драйв сімейного спілкування

Зробіть Інтернет новим засобом сімейного спілкування. Придумайте цікаве для Вас і Вашої дитини хобі, наприклад — шукайте в Інтернеті веселі картинки, на якусь тему, або — створіть спільний он-лайн фотоальбом, а фотознімки для нього робіть мобільним телефоном. Під час спільного відвідування мобільного інтернету Ви ненав’язливо можете розповідати дитині про культуру поводження в мережі, звертати увагу на сховані погрози, аналізувати реакцію дитини на негативну інформацію тощо.

Розвиватися з інтернетом

Розмовляйте з дитиною про те, що нового й цікавого вона довідалася з мобільного інтернету. Але спочатку — розповідайте, що важливого й корисного Ви робите з його допомогою самі. Разом з дитиною знаходите в інтернеті відповіді на питання, що її цікавлять. Навчить її, як за допомогою інтернету можна уникнути складних ситуацій, наприклад, не заблукати в незнайомому місці, використовуючи карти; як знайти необхідну інформацію або одержати пораду. Покажіть їй, скільки цікавого і корисного можна знайти вМережі. Але показуючи дитині багатогранність інтернету, не забудьте розповісти про правильне ставлення до нього. Наприклад, можливість онлайн-спілкування із другом, що живе далеко — це одна із чудових можливостей мобільного інтернету, а от спілкування винятково з віртуальними друзями — це вже крайність.

Обережно, кібер-злочинці!

Як і в реальному житті, в інтернеті можуть зустрітися люди, що бажають утертися в довіру до Вашої дитини з корисливими або злочинними намірами. Щоб убезпечити свою дитину, Вам необхідно знати, якими прийомами злочинці користуються найчастіше:

1. Намагаються викликати жалість. Наприклад, розповідять, що їдуть із країни, і не можуть взяти із собою чудового кошеняти, тому шукають гідного для нього хазяїна; запропонують дитині зустрітися й подивитися/забрати нещасну тварину.

2. Привертають увагу за допомогою незвичайних, яскравих речей, які так подобаються дітям, а потім — пропонують купити/виграти/одержати в подарунок при особистій зустрічі.

3. Штучно підвищують самооцінку дітей, розповідаючи про те, які вони чудові й унікальні, але ніхто, за винятком, зрозуміло, злочинця їх не розуміє. Діти дуже люблять, коли їх хвалять і часто готові на всі, щоб похвали не припинялися.

4. Звертаються до дитини від імені знайомих, авторитетних для дитини людей. Наприклад, представляються друзями батьків або співробітниками правоохоронних органів і просять вислати важливу конфіденційну інформацію просебе, родину, дім.

Щоб уберегти дитину від таких ситуацій, необхідно багаторазово програти й проговорити з нею подібні ситуації. Дитина повинна навчитися автоматично відповідати або виконувати певні дії. Наприклад — виходити із чата, коли хтось занадто нав’язливо цікавиться особистою інформацією й обов’язково розповідати Вам про такі спроби! А Вам належить обов’язково повідомляти про інциденти адміністрації сайту, а в окремих випадках — і правоохоронним органам.

Бути культурним в Інтернеті

Як привчити дитину коректному поводженню в мобільному інтернеті? Як і у звичайному житті, головним правилом кожної людини повинно бути: «Поводься із іншими так, як хочеш, щоб поводилися з тобою». Намагайтеся донести це правило до своєї дитини на доступних для її віку прикладах, розповідайте, що людині, яку скривдили в інтернеті, так само боляче, якби це відбулося при особистій зустрічі.

Ніки й паролі

Є таке поняття — особистий простір, а ще прислів’я: «Мій будинок — моя фортеця». Розповідайте дитині на зрозумілих прикладах про те, що таке її особистий простір: його кімната, родина, найближчі друзі, захоплення й т. д. Поясніть, що як і в реальному житті дитина не пустить до своєї кімнати грати чужих, незнайомих людей, і не стане розповідати про себе стороннім дорослим, так і в інтернеті варто оберігати свій особистий простір. Для цього в інтерактивному спілкуванні (ICQ), соціальні мережі, чати, форуми) варто використати псевдоніми-ніки — віртуальні імена. Ці імена можуть підкреслювати захоплення дитини, але з них ніхто не повинен здогадатися про її вік, адресу, соціальний статус й т. д. А для електронної пошти необхідно використати простий для запам’ятовування пароль, але не пароль, що асоціюється з дитиною прямо. Щоб пояснити необхідність використання віртуальних імен і паролів хлопчикам можна розповісти історії про шляхетних лицарів, що приховували свої імена й секретних агентів. А для маленьких дівчаток підійде казка про Червону Шапочку.

Інтернет-залежність і як з нею боротися

Ризику стати інтернет-залежним найбільше схильні діти, у яких не складаються відносини з однолітками й батьками, які намагаються віднайти заміну живому спілкуванню у віртуальних іграх і чатах. Тут, у розмові з дитиною важливо не протиставляти інтернет реальному життю, а показати, як вони можуть доповнювати одне одного! Ваша дитина занадто захоплена іграми-стрілялками? Відмінно, запропонуєте їй стати сильним героєм не тільки на екрані мобільного телефону або монітора, а насправді зайнятися спортом, навчитися прийомів самооборони й тощо. Сходіть разом у спортзал, знайдіть підходящу спортивну секцію.

Важливо правильно використати властиву кожній дитині рису — цікавість! Добре знаючи свою дитину, Ви обов’язково знайдете в навколишньому світі речі, які її обов’язково зацікавлять, і в цьому пошуку Вам знов-таки зможе допомогти Інтернет.

Посібники, які Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України пропонує використовувати батькам і педагогам для навчання дітей безпечному користуванню Інтернетом:

Діти в Інтернеті: як навчити безпеці у віртуальному світі: посібник для батьків / І. Литовченко, С. Максименко, С Болтівець [та ін.]. – К.: ТОВ “Видавничий будинок «Аванпост-Прим»”, 2010. – 48с.

ПЕРЕЛІК ОНЛАЙН-РЕСУРСІВ, РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЛЯ ДІТЕЙ

СПЕЦІАЛІЗОВАНІ ІНТЕРНЕТ-САЙТИ ДИТЯЧОЇ ЛІТЕРАТУРИ

www.childbooks.blox.ua – веб-сайт „Книги для дітей”;
www.abetka.ukrlife.org – веб-сайт для дітей „Весела абетка”;
www.kazka.in.ua – веб-сайт „Українська казка”;
www.ae-lib.org.ua/_lit_child.htm – веб-сайт „Дитяча література”;
www.levko.info – дитячий сайт „Левко”;
www.mysl.lviv.ua – веб-сайт „Країна міркувань”;
www.dytjachi-virshi.org.ua – авторський сайт „Віршики пана Назара.

Музика для дитини — це світ радісних переживань. Щоб відкрити для неї двері у цей світ,треба розвивати у неї здібності і перш за все музичний слух і емоційний відгук. Інакше музика не виконає своєї виховної функції. Якщо дорослий якомога ближче стискається зі світом дитинства. Якщо вони разом мріють фантазують, сміються і грають,то діти відчуваючи цю близькість дорослого,відкривають їм свої таємниці,почуття та емоції. Як це прекрасно-знайомити дітей з музикою. Діти дуже люблять щось слухати, тому треба більше і більше співати дітям без музичного супроводу, щоб вони не тільки слухали, але й розуміли,про що ця пісня,вслухувались в звучання слів та словосполучень. 

Музика, як і художнє слово чи картина, повинна стати для дітей способом вираження почуттів, настрою,ідей. Слухання музики розвиває інтерес до неї, любов, розширює кругозір, підвищує музичне сприйняття. Музика для слухання буває вокального та інструментального характеру . Це можуть бути пісні у виконані батьків,чи музичні твори у грамзаписах, аудіо- та відео записах. Для кращого запам’ятовування пісні, чи музичного твору,можна асоціювати його з тим, що бачить дитина навкруг себе. Намалювати те, про що вона чула. Дуже гарно запам’ятовують діти пісні з мультфільмів, тому що вони сприймають пісню образно, відносно того чи іншого героя. Батьки повинні вчити дитину любити пісню, насамперед народну пісню, тому що народна пісня має художньо-виховну цінність.

Для розвитку ритмічного сприйняття треба користуватись музичними інструментами. Але в домашніх умовах це можуть бути такі предмети: ложки,палички, камінці,капронові пляшечки чи коробочки, які наповнюють крупою,горохом, квасолею. І граючи на такому інструменті,дитина покращує виконання пісні,і одержує велике задоволення. 
         Для розвитку танцювальних навичок потрібно якомога більше розвивати у дитини потребу в рухах. Давати можливість розвивати танцювальну творчість, щоб дитина одержувала максимум задоволення. 
Якщо музика викликатиме у дитини позитивні емоції, вона сприйматиме навколишній світ гармонійно і оптимально.

«Вплив музики на психічну діяльність дитини» 

         Музика володіє сильним психологічним впливом на людину. Вона впливає на стан нервової системи (заспокоює, розслаблює чи, навпаки, розбурхує, збуджує), викликає різні емоційні стани (від умиротворення), спокою та гармонії до неспокою, пригніченості або агресії).
У зв’язку з цим важливо звернути увагу на те, яку музику слухаєте ви і ваші діти. Збуджуюча, гучна музика, що виражає агресивний настрій, позбавляє людину (і дорослого, і дитини) стану врівноваженості, спокою, а при певних умовах (наприклад, на рок-концертах) спонукає до руйнівних дій. Особливо протипоказана така музика гіперзбудливості, розгальмованих дітям зі слабким контролем, тому що вона підсилює прояви негативних властивостей у поведінці дитини. Спокійна музика, що викликає відчуття радості, спокою, любові, здатна гармонізувати емоційний стан як великого, так і маленького слухача, а також розвивати концентрацію уваги. Музику можна використовувати перед сном, щоб допомогти з працею засинає дитині заспокоїтися і розслабитися. Коли дитина ляже в ліжко, увімкніть спокійну, тиху, мелодійну, м’яку музику і попросіть його закрити очі і уявити себе в лісі, на березі моря, в саду або в будь-якому іншому місці, яке викликає в нього позитивні емоції. Зверніть увагу дитини на те, як розслабляється і відпочиває кожна частина його тіла.
Ще з давніх часів люди помітили, що людський голос і звук взагалі володіють сильним впливом. Так, звук східного духового інструменту Панг вводить змію в стан, подібний гіпнозу. Вібрації людського голосу в одному випадку мають лікувальну дію (що здавна використовувалося народними цілителями), а в іншому — заподіює людині шкоди.
Мова людини є найсильнішим чинником впливу, як на оточуючих, так і на того, хто говорить. Наше внутрішнє стан, наші думки, ставлення до світу виявляються в зміст промови і в її інтонаційної забарвленням. А те, що ми говоримо і як це вимовляємо, у свою чергу відкладає відбиток на психологічному стані слухача, впливає на наші стосунки з ним. Наприклад, грубий, різкий голос дорослого може викликати у дитини сильний переляк і стан заціпеніння. Постійно роздратований, незадоволений голос говорить породжує у слухача відчуття, що його не люблять і не приймають як особистість. А відмова в чому-небудь, виголошений спокійним, м’яким, співчуваючим голосом допомагає дитині легше примиритися з незадоволеністю його бажання.

Музичне виховання дитини в сім’ї 

         У дитини, котра частіше знайомиться з музикою, більш багатші почуття, вона більше співчуває та  переживає іншим людям. Багато дітей дуже емоційні. Вони відчувають велику потребу в художніх враженнях, в активній прояві своїх почуттів. Ті ,хто зблизька спостерігає життя маленьких дітей,знає з яким натхненням вони співають, танцюють.
Інтерес до музики і музичні здібності виявляються у дітей по- різному. Багато з них з великим інтересом слухають музику і співають, інші до музики нібито байдужі. Іноді вважають, що такі діти від природи не музичні, в них немає слуху і розвивати його безперспективно. Така точка зору невірна. У кожної дитини можливо розбудити інтерес і любов до музики, розвивати музичний слух та голос. Це підтверджує і життєва практика та наука.
Привчати дитину до музики в домашніх умовах потрібно з самого раннього віку. Робити це потрібно різними способами: співати дитині пісні, привчати слухати платівки, музичні записи, дитячі музичні радіо та телепередачі. Якщо є можливість водити дитину на концерти, треба намагатися, щоб діти не просто раділи музиці, а вчилися переживати закладені в цю музику почуття. Треба розмовляти з дитиною, питати в неї: яка це музика,весела чи сумна, спокійна чи, навпаки, схвильована; іноді, не називаючи твір, пропонувати дитині назвати його, така робота  викликає інтерес  до слухання і розвиває творчі здібності. Розвитку вміння емоційно переживати музику допомагає також читання казок, оповідань, тому що переданий словесно сюжет і переживання героїв дітям більш доступні.
Діти дуже люблять повторно слухати музику, яка їм сподобалась. Іноді можна загадати загадки: співати мелодію без слів і запитати, яка це пісня. Таким чином, поступово дитина привчається до музики. Внаслідок такої роботи батьки зрозуміють, те що дітей без слуху немає. Є діти, у яких ще не виявляються музичні здібності і треба допомогти їм розвиватися: більше співати,слухати музику,танцювати. Треба створити в сім”ї атмосферу любові до музики, якомога більше схвалювати потребу дитини проявити себе в музиці. Треба пам’ятати,що це приносить дитині радість і робить її добрішою.
Музичне виховання в дитячому садочку та вдома
Нікого не потрібно переконувати у важливості музичного розвитку дошкільника. Саме музика знаходить дорогу до душі дитини, спонукає її до самовираження, знайомить з навколишнім світом. Музика збагачує почуття та уявлення дитини, сприяє виробленню вміння відчувати ритм та мелодійність твору, формуванню здатності адекватно реагувати на них своїм голосом та рухами, розвитку інтересу до різних музичних інструментів та бажанню на них грати. Музична діяльність (співи, музичні рухи, слухання тощо) — це не лише засіб забезпечення виконання естетичних та освітніх завдань з музичного виховання, а й важливий засіб укріплення психічного та фізичного здоров’я, розвитку та мовленнєвих здібностей дитини. Музика допомагає дошкільникові глибше сприймати навколишнє життя, виховує любов до своїх рідних, друзів, Батьківщини, збагачує і емоційно забарвлює її мову, сприяє розвитку її музичних здібностей.
У процесі музичного виховання діти ознайомлюються з різноманітними музичними творами, набувають певних знань, умінь та навичок зі слухання музики, співів, музично-ритмічних рухів. У дітей виховується любов до музики, формуються музичні здібності, оцінне ставлення до музичних творів. Тож, діти , які йдуть до школи вже вміють слухати музику, визначати емоції і почуття, що їх вона передає; мають елементарні уявлення про інструментальні та вокальні твори, їх виконання; впізнають окремі твори з класичної і народної спадщини (вітчизняної та світової); проявляють інтерес до різних видів музики, можуть назвати прізвища окремих композиторів; розрізнюють та обґрунтовують своєрідність музичних жанрів (пісні, танцю, маршу), можуть їх порівняти. Діти навчаються втілювати у співах, рухах, музикуванні характер музики. Вони вже вміють співвіднести власне виконання з виконанням інших дітей, творчо сприймають музичний образ, можуть дати творові цілісну характеристику, розрізнюють властивості звуку, засоби виразності (темп, висоту, динаміку); рухатися у такт музики, використовують виразні рухи, міміку, жести, пози, які відповідають мелодії. Діти старшої групи володіють навичками гри на дитячих музичних інструментах, уміють обирати музичний інструмент для певного ігрового сюжету; виражають рухами емоційний стан, зміст танцю, володіють елементарною танцювальною технікою. Також мають досвід музичної імітації, вміють музично-пісенно-пластично оформити гру; роблять спроби творити музику, дістають задоволення від самовираження в діях під музику.
А формування основних музичних здібностей можна спостерігати вже в ранньому дитинстві і систематичні музичні заняття забезпечують значний рівень музичного розвитку дошкільнят. Музично обдаровані діти швидко випереджують менш обдарованих у розвитку тих чи інших музичних здібностей, проте у багаторічній практиці помічено, що в успішному оволодінні музикою наполегливість відіграє не меншу роль, ніж здібності.
Незалежно від природних даних, на музичних заняттях розвивається музичність у всіх дітей, які відвідують садочок. Кожній дитині приділяється належна увага, враховуються її індивідуальні особливості характеру, можливості та бажання. Для того, щоб заохотити до музичної діяльності, добираються різні завдання, прийоми, ролі у святах та розвагах. В музичний репертуар включаються класична музика різних епох та стилів, фольклор, сучасна музика. На музичних заняттях створюються умови, за яких кожна дитина охоче долучатиметься до всіх видів музичної діяльності, братиме в них активну участь, намагатиметься імпровізувати , виявляти творчість.
Музичні заняття у дошкільному закладі завжди були і залишаються найулюбленішими для малюків. На них дошкільники танцюють, співають, граються, вчаться слухати і розуміти музику, грають на дитячих музичних інструментах, відчувають себе маленькими артистами. За невеликий проміжок часу (15-30 хвилин, відповідно до віку дітей) діти змінюють декілька видів музичної діяльності: слухання музики, співи, музично-ритмічні рухи, гра на музичних інструментах, танцювальна та пісенна творчість.
Прилучайте малюка до музики, використовуючи її загально-розвивальні можливості. Це може зробити і людина без музичної освіти.
Найперша порада батькам: співайте! Якщо ви соромитеся свого співу, робіть це, коли ви наодинці з малюком (діти — поблажливі й вдячні слухачі). Співайте немовляті із самого його народження. Що співати? Краще — дитячі пісеньки, традиційний репертуар яких дуже багатий. Якщо ви не пам’ятаєте жодної пісні, знайдіть касету або компакт-диск і слухайте їх доти, поки не запам’ятаєте слова. Як співати? Виберіть пісню, яка вам найбільше до вподоби, і співайте її дитині на сон прийдешній з словами і без слів. Не забувайте, що слова — лише доповнення до музики.
Записи. Давайте дітям можливість слухати музику. Добре було б придбати для цього аудіопристрій. Записуйте різну музику, привчаючи вуха малюків до різних жанрів класичної музики різних періодів, джазу, популярних естрадних пісень, народної музики, звучання простих і складних, симфонічних, народних і сучасних електронних музичних інструментів.
Використовуйте різні види сприймання музики на слух.
Розрізняють три види музичного сприймання: пасивне, коли дитина чує звук радіо, але зайнята іншим; частково активне — малюк слухає і водночас думає про щось своє: музика в цьому разі є для нього джерелом емоційного стану, натхнення; і, нарешті, активне, коли дитина намагається виконувати ту чи іншу пісеньку, співає уривки з неї, помічає, коли співають неправильно. Зрозуміло, саме останній вид сприймання музики слід розвивати, оскільки ніякий інструмент не замінить дитині переживання безпосередньої участі в творенні музичних звуків за допомогою власного голосу, власних відчуттів. Дитина починає співати. Не хвилюйтеся, якщо цей момент буде дещо відстрочений. Малюк має багато разів почути ту саму пісеньку (якщо можливо, у вокальному та інструментальному варіантах), перш ніж сам її заспіває. Важливо, щоб у його пам’яті відклалося правильне звучання, інакше він не відчує відмінності між правильним варіантом та своїм власним невпевненим, з багатьма помилками виконанням.
Не примушуйте дитину співати. І водночас підтримайте її, коли вона сама почне співати, заохочуйте її. Імпровізація. Звичку до імпровізації доцільно виробляти змалечку. Не обмежуйтеся виконанням пісень, придумуйте музичні фрази, музичні інтонації самі. Не треба бути композитором, щоб скласти якийсь простий мотив. Спробуйте проспівати те, що ви мали сказати дитині. Вона буде у захваті; крім того, ви подасте чудовий приклад. Похваліть дитину, яка відповість вам так само. Самі складайте й римуйте слова, добирайте до них різноманітні виразні музичні інтонації. Через якийсь час дитина вибере те, що їй захочеться повторити за вами.
Голосові вправи. Зобразіть звук сирени, тобто на одному диханні спустіться до нижньої межі вашого діапазону, потім підніміться до верхньої. Запропонуйте дитині керувати вами: коли вона піднімає руку, ви підвищуєте висоту звука, а коли опускає — знижуєте. Гра дуже подобається малятам. Потім поміняйтеся ролями: малюк зображає сирену, а ви керуєте ним. Імітуйте сирену пожежників, заводський гудок, сирену поліцейської машини тощо. Зрештою, звук сирени можна придумати самостійно.
Домашній театр. Читайте й розігруйте казки за ролями. Хай дитина озвучує різних персонажів і голосом передає їхній характер: комарик говорить тонюсіньким голоском, Баба Яга — грубим і низьким, лисичка промовляє ласкаво, розтягуючи голосні тощо. Не розбуди ляльку. Покладіть ляльку в ліжечко, скажіть малюку, що вона втомилася й заснула, а вам треба прибрати іграшки, але дуже тихо, щоб не розбудити ляльку. Попросіть дитину все робити й розмовляти тихо, але не пошепки.
Голоси різного тембру. Поговоріть з дитиною на цю тему. Коли звучить по радіо пісня, запитайте, що вона думає про голос співака, чи подобається, чи схожий цей голос на ваш, у чому відмінність тощо. Порівнюйте голоси різних співаків. Хай дитина знає про різні тембри голосу й відчуває їх. Коментуйте відповіді малюка і відзначайте правильні. Важливо, щоб дитина знала: їй щось вдається і ви це помічаєте.

Фізичне виховання в ДНЗ 

В перші 7 років життя розвиток дитини знаходиться в особливо великої залежності від рухового режиму, фізичне виховання в дошкільному віці набуває першорядного значення. Несвоєчасність і низька ефективність вирішення завдань фізичного виховання в період дитинства призводять до порушення розвитку дитини і негативно впливають на його розумову сферу. Найбільш загальними специфічними завданнями фізичного виховання дітей дошкільного віку є:

1) охорона і зміцнення здоров’я дітей;

2) всебічний фізичний розвиток та загартовування організму;

3) своєчасне і різнобічний розвиток рухів і виховання рухових якостей.

У фізичному вихованні дошкільнят передбачений весь необхідний комплекс основних засобів фізичного виховання. До них відносяться перш за все фізичні вправи, гігієнічні та природні фактори, раціональне харчування, особиста гігієна, правильний режим.

Форми фізичного виховання дітей дошкільного віку досить різноманітні. Це заняття фізичними вправами, рухливі ігри, ранкова гімнастика, спортивні розваги, прогулянки. Крім того, і на музичних заняттях широко застосовуються фізичні вправи, танці, елементи танців, які також сприяють вирішенню завдань фізичного виховання. У дитячому садку всіх форм фізичного виховання відведене певне місце в режимі дня. Вони пов’язані між собою, доповнюють один одного і проводяться в обов’язковому порядку.

Заняття фізичними вправами

Навчання рухів на спеціально організованих заняттях — основна форма роботи з фізичного виховання з дітьми дошкільного віку. Саме на спеціальних заняттях діти вчасно оволодівають необхідним об’ємом знань і рухових умінь, які не можуть бути засвоєні в процесі ігор, повсякденного спілкування з дорослими, самостійних спостережень та ін Заняття фізичними вправами є обов’язковими для всіх практично здорових дітей. Вони проводяться цілий рік по два рази на тиждень.

Організатором і керівником педагогічного процесу в дошкільних установах є вихователь. Фізичне виховання дітей першого року життя не виділяється в самостійний розділ. Воно безпосередньо зливається з усім процесом виховання дитини.

Розвиток рухів у ранньому віці багато в чому залежить від своєчасного створення сприятливих для цього умов. Ігри-заняття з дітьми до року проводяться з ініціативи медсестри, як правило, з кожною дитиною окремо, по кілька разів на день в чергуванні з самостійною грою. Займатися одночасно з кількома дітьми (не більш ніж з 5-6) починають після накопичення ними певного рухового досвіду.

У першій молодшій групі (від 2 до 3 років) заняття проводяться по підгрупах з 10-14 дітьми протягом 15 хв. З дітьми четвертого, п’ятого, шостого та сьомого року життя заняття фізичними вправами проводяться з усіма одночасно (фронтально); чисельність групи до 30 чоловік; тривалість заняття від 20 хв.

у другій молодшій групі (четвертий рік життя) до 35 хв. в останній, підготовчій до школи групі (сьомий рік).

Рухливі ігри

Гра є найважливішою самостійною діяльністю дитини-дошкільника і займає велике місце в його житті. Гра у всіх її різноманітних формах — це одне з головних засобів фізичного і психічного розвитку дитини-дошкільника.

У виховній роботі дитячого садка велика увага приділяється рухливим іграм творчого характеру, однією з форм яких є ігри з різноманітними іграшками. Дія визначається характером іграшки: з обручами треба бігати, стрибати, візки возити, м’ячі кидати. Ці ігри мало регламентовані, прості за своєю структурою, допускають будь-яку кількість учасників і відносно велику самостійність дітей. Наявність широких можливостей діяти згідно зі своїми силами робить такі ігри найбільш доступними і привабливими для дітей. Часто діти самі намічають зміст гри: перестрибувати через скакалку до тих пір, поки не зачепиш ногами, кидати і ловити м’яч, поки не упустити його, і т. д.

Цікавою і досить ефективною для дошкільнят формою рухливих ігор є ігри-завдання, зміст яких складають доступні дітям дії (добігти перший до умовної риси, докотити обруч до кінця доріжки, не впало його, і т. п.).

Не маючи достатнього запасу рухових уявлень, діти у своїх самостійних іграх не відразу виявляють активність та ініціативу. У результаті цього основний задум гри часто буває обмеженим, руху одноманітними. В іграх ж із завданням завдяки контрастності змісту дії дітей набувають цілеспрямований, осмислений характер. Багаторазове повторення рухів в таких іграх сприяє вдосконаленню рухових умінь і розвитку відповідних якостей. Умовно їх можна назвати іграми-вправами.

Більш складною формою рухливих ігор, широко застосовується для вирішення завдань фізичного виховання дошкільників, є сюжетні ігри з правилами. Вони вимагають від дітей вміння діяти в колективі, узгоджувати свої рухи з рухами інших дітей, виконувати встановлені правила.

Ефективність рухливих ігор для вирішення завдань фізичного виховання багато в чому залежить від умов їх проведення — емоційної насиченості, різноманітності рухового змісту, наявності просторого приміщення, майданчики і достатньої кількості необхідних для кожного віку предметів-іграшок.

Ігри організовує вихователь під час занять, а також під час ранкової та вечірньої прогулянок, не менше одного-двох разів на тиждень.

Ранкова гімнастика

Ранкова гімнастика передбачена в дитячому саду починаючи з першої молодшої групи (третій рік життя). Вона включена в режим дня як обов’язкове гігієнічне захід і проводиться вихователем щоденно, перед сніданком.

Систематичне і кваліфіковане проведення ранкової гімнастики відіграє істотну роль у системі фізичного виховання дітей дошкільного віку, так як робить на них не тільки оздоровчий вплив, але частково виховний та освітній. Діти вперше дізнаються про значення ранкової гімнастики для здоров’я і привчаються змалку до регулярних занять.

Якщо для першої молодшої групи передбачається комплекс з 3-4 вправ ігрового і наслідувального характеру тривалістю до 5 хв., То для підготовчої до школи групи він вже збільшується до 6 вправ тривалістю до 12 хв. Крім вправ для різних груп м’язів широко застосовуються ходьба і легкий біг на початку заняття, різноманітні підскоки — в кінці. Використовуються також вправи з предметами: палицями, обручами, м’ячами і т. д.

Спортивні розваги

Порівняно недавно в практиці фізичного виховання дітей дошкільного віку почали застосовувати катання на санках, ковзанах, трьох-і двоколісному велосипедах, пересування на лижах, купання (як підготовче до плавання), елементи бадмінтону, настільного тенісу та ін. Ці вправи з різних видів спорту умовно названі спортивними розвагами у зв’язку з своєрідністю їх застосування в заняттях з дітьми дошкільного віку: без установки на спортивний результат. Головне в них — розвага, задоволення, відносна свобода дій, відсутність суворої регламентації, наявність яскравих ігрових моментів.

Незважаючи на це, спортивні розваги можуть вважатися хоча і вельми елементарним, але дієвим видом самої початкової спортивної підготовки дітей і бути рекомендовані починаючи вже з другої молодшої групи (четвертий рік життя). Не можна забувати, що спортивні розваги являють собою нові для дітей види рухової діяльності і тому їм необхідно послідовно навчати.

Прогулянки

Прогулянки займають дуже велике місце в режимі дня дошкільнят. Як правило, щодня їм відводять 1,5 — 2 години на першій і в другій половині дня. Основне призначення прогулянок — тривале перебування на відкритому повітрі, заповнене рухливими іграми та фізичними вправами. Зміст прогулянок тісно пов’язане з основними завданнями фізичного виховання дошкільнят. Головна з них — застосування дітьми рухових умінь у природних умовах, що відрізняються від навчальних. Організовують прогулянки так, щоб діти були весь час в русі, але не занадто перегрівалися.

Діти старше півтора року взимку гуляють два рази щодня. У дуже морозну або вітряну погоду прогулянку заміняють перебуванням на відкритому повітрі, але під дахом (на веранді з відкритими вікнами, у дворі під навісом, в альтанці і т. п.).

Міцного здоров`я Вам та Вашим дітям бажає наш дитячий садочок!

Будьте здорові!

онлайн Українська мова для дошкільнят 

Даний курс призначений для дітей віком від 4 до 6 років і є базовою підготовкою дитини до школи та до першого класу зокрема. За допомогою цього розділу діти краще засвоять базові мовні поняття, вивчать багато нових слів, покращать свої навички читання.  Тут можна знайти і завдання для тих дітей, що тільки вчаться читати, і для тих, що вже роблять це вправно. Всі літери, слова і фрази у цьому рівні озвучені з метою не стільки допомогти дітям, що ще не можуть читати, а скільки допомогти дітям сформувати правильну вимову від самого початку знайомства з мовою. Адже те, що вивчила дитина в цьому віці, залишиться з нею на все життя. 

1. Українська мова для дошкільнят

2. Мультсеріал «Лепетуни» —  це коротенькі історії про головного персонажа проекту — Лепетуна та його родину, за допомогою яких дітки вивчатимуть назви побутових речей, тварин, квітів тощо, а також навчатимуться правильно говорити українською мовою в різних ситуаціях.

3. Мультсеріал «Це наше і це твоє» — це коротенькі мультфільми, які розповідають цікаві факти про нашу країну!

Мовленнєвий розвиток дитини — один з основних чинників становлення особистості в дошкільному дитинстві. Ступінь розвитку цієї сфери психіки визначає рівень сформованості соціальних і пізнавальних досягнень дитини — потреб і інтересів, знань, умінь та навичок, а також інших психічних якостей, що є основою особистісної культури. Актуальність своєчасного мовленнєвого розвитку в дошкільному дитинстві визначається завданнями щодо створення оптимальних умов для якнайповнішого розкриття потенційних можливостей кожної дитини, які виявляються в специфічно дитячих видах діяльності й пов’язані із комунікацією.

Як привчити дитину до української ?

Чи просто перемкнути мовні коди?

   Дітям, у житті яких російська мова є домінантною, часто складно перейти на українську без помилок. Так само важко і дітям з рідною українською, які переходять на російську. В Україні дитяче мовлення у контексті перемикання мов майже не досліджувалося. В Києві, наприклад, часто можна почути спонтанне мовне змішування (суржик). На це впливає саме постійне мовне перемикання.

Перш за все, треба пояснити дитині різницю між українською і російською мовами хоча б на елементарному рівні. Наприклад, відмінності у вимові звуків: у російській мові «Ч» звучить м’яко, а в українській – твердо. Також треба пояснити, як правильно ставити наголоси: наприклад, «спИна» чи «спинА»?

Зараз дитину важко змусити, її треба зацікавити. В Україні недостатня кількість цікавого українського контенту для дітей. Хоча він є і батькам треба його шукати. Українська мова має стати домінантною для дітей, бо це мова освіти.

Якщо батьки часто перемикаються з однієї мови на іншу, то треба практикувати тривале використання виключно однієї з мов. Це дуже дієвий інструмент. Оберіть оптимальний час, коли можете побути з дитиною, і робіть таку вправу: за жодних обставин не перемикайтеся на іншу мову. Це така гра. Ви маєте показати своїм прикладом, що ви можете використовувати українську мову в усіх ситуаціях. Навіть, якщо є потреба перейти на іншу мову, не робіть цього. Так можна робити й з іншими мовами.

Обговорюйте українською мовою з дітьми домашні справи, події. Тоді дитині буде простіше розмовляти українською .

Індивідуальний білінгвізм або полілінгвізм (двомовність або багатомовність) – це дуже позитивне явище. Але варто долучати дітей до тієї ж культури, що й мова, аби дитина повноцінно засвоїла її.

Існують різні дослідження мозку і навіть, кажуть, що є спеціальний м’яз, який відповідає за перемикання мов. Батькам важливо мати чітку стратегію і послідовність у навчанні дітей. Наприклад, якщо один з батьків розмовляє англійською мовою з дитиною, то він повинен це робити постійно: в іграх, у вихованні, у побуті. Так, дитина вивчить різну лексику. Якщо дитина вивчає декілька мов одночасно, треба акцентувати увагу на відмінностях мов. Це допоможе дитині розмежовувати їх і перемикатися без помилок. 

1. російсько-український словник старих виразів;
2. російсько-український словник;
3. словник наголосів;
4. тлумачний словник.

• Закон України «Про дитяче харчування»;
• Постанова КМУ від 22.11.2004 р. № 1591 «Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах»;
• Інструкція з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України від 17.04.2006 р. № 298/227;
• Наказ Міністерства освіти і науки від 21.11.2002 р. № 667 «Про затвердження порядку встановлення плати для батьків за перебуванням дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернатних навчальних закладах»;
• Лист Міністерства освіти і науки України від 21.06.2007 р. № 1/9-394 «Про здійснення контролю за організацією харчування дітей у дошкільних навчальних закладах»

Вартість харчування дітей у 2023/2024 н.р.

виходячи з щоденної вартості меню:

Батьки вносять плату у розмірі 60%  від вартості харчування дитини в день

Примірне чотиритижневе меню для ЗДО

Меню I тиждень

Меню II тиждень

Меню III тиждень

Меню IVтиждень

Оплата за харчування в ЗДО № 175

1. Плата за харчування дітей вноситься не пізніше 10 числа поточного місяця, за який вноситься плата,  у разі не внесення плати в установлені строки ці суми стягуються в порядку, визначеному законодавством. Оплата за харчування дітей здійснюється:

• в касах «ЗапоріжЗв’язокСервіс»;
• через «Приват-24» (код ЕГРПОУ 37611401, після цього повинен з’явитися напис «ТВО Дніпровського р-ну», потім ввести особовий рахунок дитини, з’явиться призначення платежу, в якому буде вказано призвище та ім’я дитини, особовий рахунок, далі — сума оплати)

1. 2.  Діти пільгових категорій (при оформленні пільги) звільняються від плати за харчування. 
2. 3.  Батьки сплачують лише за дні відвідування дитиною закладу. 
3. 4.  Оплата, що була здійснена в останні 3 дні поточного місяця не враховується, та встановлюється борг за харчування. 

4. Розташування та контактні телефони бухгалтерії дошкільного відділу (батьківська плата за харчування):

5. вул. Сергія Синенка 61-а

   телефон 286-26-99, 063-570-99-89

    

   Пільги на плату з харчування

   На виконання  рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 28.11.2019 №478 «Про затвердження переліку пільгових категорій дітей, що забезпечуються безоплатним  харчуванням  у комунальних закладах освіти, та встановлення показників  вартості  харчування  дітей  у  комунальних  навчальних закладах м. Запоріжжя у 2020 році» (зі змінами), наказу департаменту освіти і науки Запорізької  міської  ради  від 02.12.2019 №468р «Про організацію харчування  дітей  у комунальних  закладах  дошкільної освіти  та у дошкільних підрозділах закладів загальної середньої освіти м. Запоріжжя у 2020 році»(зі змінами),  звільняються батьки або особи, які їх замінюють, від плати за харчування дітей у комунальних дошкільних навчальних закладах всіх типів, а саме:

• діти-сироти та  діти, позбавлені батьківського піклування;
• діти з інвалідністю;
• діти із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям»;
• діти із сімей, в яких  сукупний дохід на кожного члена сім’ї за попередній квартал не 
• діти працівників органів внутрішніх справ, які загинули під час виконання службових обов’язків;
• діти у  санаторних  дошкільних  навчальних закладах  (групах)  для  дітей  з латентною формою туберкульозу та вилікуваних від туберкульозу,  у спеціальних дошкільних навчальних закладах (групах, у т.ч. інклюзивних) для  дітей з особливими освітніми потребами;
• діти із числа сімей учасників бойових дій (учасників антитерористичної операції);
• діти із сімей, які мають трьох і більше дітей;
• діти внутрішньо переміщених осіб;
• діти, що мають статус постраждалих внаслідок бойових дій і збройних конфліктів;
• діти з числа осіб, визначених у статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту.

Документи, які необхідно надати до дошкільного закладу для звільнення від сплати за харчування:

Для категорії «Діти сироти та діти, позбавлені батьківського піклування»:

•  Заява від опікуна (піклувальника).
• Свідоцтво про народження (копія).
• Рішення органу опіки та піклування або суду про встановлення опіки чи піклування над дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування (копія).

Для категорії «Діти з інвалідністю»:

• Заява від батьків.
• Свідоцтво про народження (копія).
• Медичний висновок про дитину-інваліда (копія) або посвідчення (пенсійне або отримувача державної соціальної допомоги). Якщо посвідчення видано на одного з батьків, у ньому повинно бути чітко зазначено прізвище ім’я по-батькові дитини-інваліда, рік народження.

Для категорії «Діти із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям»:

• Заява від батьків.
• Свідоцтво про народження (копія).
•  Довідка з місцевого управління праці та соціального захисту населення про отримання державної соціальної допомоги по малозабезпеченості.

Для категорії «Дитина, батько (мати) якої загинув під час виконання службових обов’язків»:

• Заява від батьків.
• Свідоцтво про народження (копія).
• Посвідчення члена сім’ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісті під час проходження військової служби (копія).

Для категорії «Дітей із числа сімей учасників бойових дій (учасників антитерористичної операції) та дітей із сімей загиблих учасників бойових дій (учасників антитерористичної операції)»:

• Заява від батьків.
• Свідоцтво про народження (копія).
•  Копія посвідчення учасника бойових дій або
  • Довідка з військової частини про участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України (для батьків, які зараз проходять службу в зоні АТО).
  • Довідка встановленого зразка з військкомату про причинний зв’язок смерті одного з батьків з військовими діями з підписом, скріпленим печаткою.
  • Посвідчення дитини (матері) як члена сім’ї загиблого (померлого) ветерана війни (копія).

Для категорії «Дитина з багатодітної сім’ї»:

•  Заява від батьків.
• Свідоцтво про народження (копія).
• Свідоцтво про народження всіх дітей (де вказані дані про батьків) (копія), або паспортні дані одного з батьків з розділом «Особливі відмітки», де вписуються дані про дітей (враховуються діти до 18 років, та діти до 23 років, які продовжують навчання /в цьому випадку надається довідка з навчального закладу, в якому навчається дитина/);
•  Посвідчення багатодітної сім’ї.

Для категорії «Діти із сімей, в яких сукупний дохід на кожного члена сім’ї»:

• Заява від батьків.
• Свідоцтво про народження (копія).
• Довідки про доходах кожного члена сім’ї видані за місцем отримання доходів:
  • працюючим – з міста роботи (оригінал),
  •  не працюючим – з центру занятості (оригінал),
  • трудова книжка (копія),
  • підприємець – з податкової інспекції.
• Довідка про склад сім’ї видана житлово-комунальними організаціями (оригінал).

Для категорії «Діти внутрішньо переміщених осіб»:

• Заява від батьків.
• Свідоцтво про народження (копія).
•  Копія довідки, що підтверджує статус.

Для категорії «Діти, що мають статус постраждалих внаслідок бойових дій і збройних конфліктів»:

• Заява від батьків.
• Свідоцтво про народження (копія).
•  Копія довідки, що підтверджує статус.

Для категорії «Діти з числа осіб, визначених у статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»:

• Заява від батьків.
• Свідоцтво про народження (копія).
• Копія довідки, що підтверджує статус.

1. Режим харчування дитини вдома

   1. Пам΄ятайте, що раціональне харчування – одна з основних умов здоров΄я людини, її довголіття, плідної праці.

   2. Поєднуйте у їжі, в правильному співвідношенні речовини, які входять до складу тканин людського організму: білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі, вітаміни, воду.

   3. Дотримуйтесь режиму харчування. Зумійте переконати свою дитину споживати всі пропоновані їй страви, навіть ті, які вона не любить, але які для неї необхідні й корисні.

   

   4. Не підгодовуйте дитину в проміжках навіть тоді, коли вона попросить їсти. Ласкаво поясніть, що їсти треба у відведений для цього час.

   5. Давайте тільки ту кількість їжі, яку дитина з΄їдає із задоволенням.
   6. Утримуйтесь від розмов про те, що дитина мало або майже нічого не їсть, бо вони шкідливі.

   

   7. Дотримуйтесь навичок гігієни харчування і виробляйте їх у дітей.
   8. Пам΄ятайте, що апетит частково залежить від сервірування столу, естетичного оформлення страв, уміння дитини користуватися виделкою, ложкою, володіння елементарними навичками культури споживання їжі.
   9. Підкреслюйте необхідність добре пережовувати їжу, не вживати надто гарячої чи холодної страви, не відкушувати великих шматочків, жувати із закритим ротом.
   10.Не забувайте, що найкориснішими є ті овочі і фрукти, які властиві нашому регіону, ростуть у наших садах.

   11.Серйозним недоліком харчування є „прихований голод” – дефіцит йоду, який може привести до незворотніх процесів в організмі дитини. Вживання в їжу йодованої солі – вихід з даної ситуації.
   12.Їжу завжди тримайте закритою, особливо в літній період.
   13.Не слід вживати в їжу продуктів глибокого замороження, незнайомих грибів, продуктів з великим вмістом солі, недостатньо прожарені або проварені м΄ясо, рибу, сиру воду.

   

   

   
   

   Об’єм їжі для дітей (вікові групи)

   Назва страви Об’єм їжі для дітей (вікові групи) До 1 року Від 2 до 3 років Від 4 до 5 років Від 5 до 6(7) років Каші або овочеві страви  (на сніданок або вечерю) 100 150-180 180-200 200-250 Чай, кава злакова, какао, молоко або кисломолочний напій тощо 100 150-180 150-180 150-180(200) Супи, бульйон 100 150 150-200 200-250(280) М’ясні або рибні страви 40-50 50-60 60-70 70-80(100) Компоти, киселі 100 100-120 120-150 150-180(200) Гарніри, у т.ч. комбіновані 90 100 120 130 (150) Фрукти, соки 50-80 50-80 80-100 100-130(150) Салати із свіжих фруктів і овочів 40 40-50 40-50 50-60 Хліб житній (на день) 10 30 50 60 Хліб пшеничний ( на день ) 60 70 100 110

Прийом дитини до дошкільного навчального закладу здійснюється керівником протягом календарного року на підставі:

• направлення Територіального відділу освіти Дніпровського району, яке видається на підставі електронної реєстрації — черзі до дошкільного навчального закладу міста Запоріжжя;

• копія свідоцтва про народження дитини;

• заяву про прийом дитини в ДНЗ «Оленка»;

• медична карта розвитку дитини (індивідуальна карта) заповнюється дільничним лікарем-педіатром, підписується в імунному кабінеті і завідуючою дитячою поліклінікою;

• заповнена анкета для батьків «Давайте познайомимося»;

• згода на обробку персональних даних.

• висновок про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини (для спеціальних груп  з порушенням мовлення)
   

За дитиною зберігається місце в дошкільному навчальному закладі державної та комунальної форм власності у разі її хвороби, карантину, санаторного лікування, на час відпустки батьків або осіб, які їх замінюють, а також у літній оздоровчий період.

Відрахування дитини з дошкільного навчального закладу державної та комунальної форми власності може здійснюватись:

• за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють;
• на підставі медичного висновку про стан здоров’я дитини, що виключає можливість її подальшого перебування у дошкільному навчальному закладі даного типу;
• у разі несплати без поважних причин батьками або особами, які їх замінюють, плати за харчування дитини протягом двох місяців.